Християнський дитячий фонд розпочав свою діяльність в Україні у травні 1997 року як громадська благодійна неконфесійна організація. Від самого початку своєї роботи він є однією з перших громадських організацій, що виступила партнером державних структур у підготовці фахівців, які працюють з дітьми, зокрема соціальних працівників та соціальних педагогів.

Фонд став відомим як один із лідерів у сфері розробки та реалізації інноваційних програм, спрямованих на зміцнення виховного потенціалу сім’ї, мобілізацію ресурсів громад задля найкращого забезпечення інтересів дитини. Якість його програм гарантує високий професіоналізм команди, яка ефективно використовує можливості міжнародного партнерства. Місія організації — забезпечення позитивних змін заради створення сприятливого середовища для розкриття повного потенціалу кожної дитини в Україні. Стратегічні напрями діяльності Фонду на 2003-2007 роки — це впровадження принципів і положень Конвенції ООН про права дитини в реальне життя, мобілізація ресурсів громадян з метою попередження та подолання бідності й вирішення соціальних проблем дітей і сімей, посилення виховного потенціалу української родини, розвиток соціального партнерства заради благополуччя дітей.

За офіційною статистикою, на перше січня 2004 року в Україні загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, складала 96112 осіб. Слід зазначити, що ця кількість лише приблизно відбиває реалії життя, оскільки безпритульні діти, діти-жебраки, діти, що перебувають у диспансерах, не увійшли до цього числа. Дослідження ЮНІСЕФ, проведене 2001 року, виявило, що, порівняно з 1995 роком, кількість біологічних і соціальних сиріт збільшилася у 1,5 раза.

Родичі піклуються приблизно про 66492 біологічних та соціальних сиріт. Інші (невсиновлені чи без опіки та піклування), через відсутність альтернативних форм піклування, перебувають у державних інституціях, де позбавлені виховного впливу сім’ї.

З метою реформування державної системи піклування про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської турботи, з метою перетворення її на сімейно-орієнтовану Християнський дитячий фонд і Нідерландська організація Stichting Op Kleine Schaal (OKS) розпочали реалізацію спільного проекту “Реформування системи піклування про дітей в Україні шляхом розвитку інституту прийомних сімей”. Проект підтримано урядом Королівства Нідерланди, він триватиме до 30 листопада 2006 року. Мета проекту — сприяти реформуванню системи піклування про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської турботи, шляхом розвитку інституту прийомних сімей як нової сімейно-орієнтованої форми піклування. Місцем реалізації проекту стали Черкаська, Кіровоградська, Хмельницька області та АР Крим. Із цією метою підписано угоди про співпрацю між Фондом та Міністерством України у справах молоді та спорту, Радою Міністрів АР Крим, Черкаською, Кіровоградською й Хмельницькою облдержадміністраціями. Саме у зв’язку з реалізацією проекту в Кіровограді відкрито регіональний інформаційно-консультаційний центр підтримки сім’ї Християнського дитячого фонду, у якому постійно надають юридичні, психологічні, соціально-педагогічні, медичні консультації та проводять тренінги з потенційними прийомними батьками.

Про діяльність центру розповідає регіональний координатор проекту Ірина ПЕМАХОВА:

— Основна наша робота — навчання потенційних прийомних батьків. Останній із тренінгів розпочався 24 вересня і триватиме до кінця листопада. У Кіровограді й області значно зросла кількість осіб, які бажають створити прийомну сім’ю. Це вже третій тренінг від початку реалізації проекту — лютого 2004 року. Ми вже навіть змушені були відмовляти людям (до наступного тренінгу-навчання), які хочуть створити прийомну сім’ю — через велику кількість охочих. Цього разу навчаємо близько двадцяти потенційних прийомних батьків. Їхні кандидатури подали районні управління у справах сім’ї та молоді. Нам усіляко сприяє управління у справах сім’ї та молоді ОДА, зокрема його начальник Ельза Лещенко та її співробітники Віталій Останній (за сумісництвом — тренер проекту) Лариса Горошко. Також співпрацюємо з управлінням сім’ї та молоді міської ради, зокрема, з начальником цього управління Людмилою Дорохіною (яка також є тренером фонду). Завдяки цим людям та їхнім колегам у нас зараз багато потенційних прийомних сімей. Нині майже сформовано списки на наступний тренінговий курс, який почнеться у лютому. Матиме він, як і попередні, десять сесій. Кожна сесія триває чотири з половиною години. За один день відбувається одна сесія. Ми викликаємо людей на один або два дні. Це переважно вихідні, тому що всі потенційні прийомні батьки працюють. Серед них є як кіровоградці, так і мешканці області. Остання сесія тренінгу — особлива. Люди, які навчаються, запрошують на неї своїх друзів, сусідів, батьків, родичів, дітей. Усі спілкуються між собою і можуть задавати будь-які питання, що стосуються прийомного виховання, будь-кому з тих, хто навчається. Це робиться для того, щоб розвіяти негативне сприйняття людьми такого явища, як прийомна сім’я. Задля цього ми також запрошуємо на останню сесію досвідчених прийомних батьків та батьків-вихователів із дитячих будинків сімейного типу, фахівців — психологів, юристів. Таке спілкування суттєво розширює рівень знань щодо прийомних сімей та інших форм піклування про дітей.

Нещодавно завершився розпочатий Фондом конкурс для журналістів. Невдовзі плануємо підбити його підсумки. До складу журі входитимуть регіональні представники проекту та представники Фонду із Києва. Перші три премії маємо вручити на Міжнародній конференції, що відбуватиметься в Києві з 23 по 25 листопада. Це дуже важливий для Християнського дитячого фонду та нашого проекту зокрема захід, у якому візьмуть участь і начальники деяких профільних управлінь нашої області, журналісти, прийомні батьки, залучені до вирішення проблеми сирітства.

Нещодавно в Кіровограді відбувся вкрай важливий тренінг — семінар-нарада для директорів інтернатів. У ньому взяли участь начальник і заступник начальника управління освіти ОДА та директори дитбудинків, інтернатів, Будинку маляти. Семінар проводили тренери, що пройшли навчання у Фонді. Він для нас дуже важливий тому, що нам необхідно змінити ставлення керівників інтернатних закладів до нашого проекту і зробити їх своїми спільниками. Сьогодні вони сприймають нас, наш проект, спрямування державної політики на розформування інтернатів вороже, як конкурентів, як людей, що загрожують їхній роботі. Їх можна зрозуміти. Ми щиро віримо, що вони вкладають душу у своїх вихованців, що вихователі інтернатів зацікавлені у щасливій долі цих дітей. Тому украй важливо було пояснити їм, що розформування цієї системи — це не лише її руйнування. За проектом передбачено таку зміну цієї структури, коли інтернатна установа перестає існувати і перетворюється в заклад, який займатиметься підготовкою потенційних прийомних батьків, підготовкою дітей до влаштування в сім’ї, підбором батьків і дітей, можливо, супроводом прийомних сімей, консультативною допомогою (такий досвід роботи вже мають інші країни). Досвід людей, що працюють в інтернатах і дитбудинках, — цінний. І його ніхто не відкидає. Ми хотіли показати директорам інтернатів, що не є для них загрозою.

Щойно у нас завершила роботу осіння освітня школа для дітей, які виховуються в прийомних сім’ях. Такі школи вже традиційно за проектом функціонують двічі на рік — влітку і восени протягом тижня під час канікул. Школа ця — важливий етап і в нашій роботі, й у житті дітей. Зазвичай управління у справах сім’ї та молоді не мають змоги відправляти на відпочинок і рідних, і прийомних дітей. У прийомних сім’ях через це можуть виникати неприємні ситуації: прийомні діти отримують подарунки від управління, воно ж відправляє їх у табір, а рідні діти цього позбавлені. Тому у нашому проекті ми принципово по-іншому підійшли до вирішення проблеми. Беремо до школи і рідних, і прийомних дітей. Мета проведення таких заходів — адаптація прийомних дітей до сімейних стосунків, а також пристосування прийомних і рідних дітей одних до одних. З дітьми проводять цікаві заняття, не дають їм нудьгувати. Роблять це студенти-волонтери, які, працюючи безкоштовно, набувають необхідного їм досвіду роботи з дітьми. Вони здійснюють також колосальну роботу з підготовки позатренінгових заходів, вечірніх програм. Діти сприймають їх із захопленням. Ми обов’язково залучаємо до роботи в таких школах психолога, який працює з дітьми індивідуально.

Ті люди, які приходять до нас, часто ще не знають, яку форму піклування про чужих дітей оберуть. Вони, закінчивши навчання, не мають ніяких зобов’язань. Деякий відсоток із них (поки що це більша частина) — це люди, які ще не створили прийомних сімей. І, можливо, ніколи їх не створять. Але є й такі, які після тренінгів узяли дітей під опіку, створили дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або всиновили дітей. Тобто ми працюємо над різними формами піклування про них. До того ж у нашому консультативному центрі психолог та юрист займаються сімейними проблемами не лише прийомних, а і звичайних сімей.

Проект за підтримки програми МАТРА реалізовуватиметься ще рік, після чого ми й далі провадитимемо свою роботу, але вже під опікою управління у справах сім’ї та молоді ОДА.

За період реалізації проекту (з лютого 2004 року) створено чотири прийомних сім’ї (усі — в Кіровограді), одна сім’я усиновила дітей, дехто взяв їх під опіку. У січні 2006 року намічено створити кілька нових дитячих будинків сімейного типу. Зараз їх в області п’ять, із них три — в Кіровограді. Усі ці діти тепер знаходяться там, де їм затишно і де вони перебувають під захистом — у сім’ї. І хоча їх ще небагато, ми докладаємо й докладатимемо зусиль, щоб кількість таких дітей зростала.