МЕДИЦИНА

Фото із сімейного альбому
БОГ У ПОМІЧ ТОБІ, ЛІКАРЮ! РОДИНA ЄСАУЛОВИХ
Наталя Карасьова, vechirka.uafor.net
23.06.2003, 15:35

За долею родини Єсаулових можна прослідкувати долю України ХХ століття. До— і пореволюційні часи, націоналізація і колективізація, репресії і реабілітації, війна і відбудова — шлях здобутків і втрат.

БАТЬКО

— Родом мій батько, — почав неспішну розповідь заслужений лікар України, завідуючий операційним відділенням, хірург вищої категорії Микола Єсаулов, — з Катеринославщини. З 10-ти років біля молота і ковадла. По мобілізації 1914-го був посланий на завод Ельворті в Єлисаветград, адже під час Першої світової цей завод був одним із найбільших постачальників військової продукції для фронту, а батько був майстром ковальської справи високого ґатунку. Погляньте, який славний та гожий він на цьому фото 1914 року. У військовій формі — людина мирної професії. Найбільшою насолодою для батька було підковувати коней. Рівного йому у цій справі не було. І це могли б засвідчити будьонівці, адже мало не для півармії легендарного комдива було підковано коней батьківськими руками.

А революцію батько не зрозумів і не прийняв. Після націоналізації заводу зі своїм напарником-молотобійцем придбав власну кузню. З того й жила сім'я до 1933 року. А коли в 1933 році в період інтенсивної колективізації прийшли відбирати реманент для спільної артілі, батько не згодився йти до спільноти. Слава Богу, що за "несознательность", а не за "неблагонадежность" був висланий у село Венгерове Західносибірського, нині Новосибірського, краю. Через рік за невпокореним своїм Іваном поїхала дружина Поля. А ще через рік, 1935-го, у тому сибірському краї народився я — перший батьків син. Старша сестричка Зіна була на той час уже 17-літньою і лишилася вдома. Повернулася наша родина до рідної сторони лише в 1939-му. Слідом за нами приїхали аж із Сибіру, аби забрати батька з усією сім'єю, уже з його власної згоди, до тієї МТС, де він працював. Обіцяли хату, господарство, всіляку допомогу, та батько не згодився.

Фото із сімейного альбому

Отак усе життя і пропрацював ковалем. Добрим і щедрим був мій батько. На мудру пораду, на поміч ближньому. І без міри закоханий у свою справу. Відданість справі свого життя він передав і нам — синам своїм.

ДИТИНСТВО

Садиба наша стояла у кручі. Поблизу чотири кладовища: єврейське, російське, українське і польське. Пам'ятаю, які дивовижно гарні янголи у світлій скорботі височіли на багатьох могилах. Ми, діти, в гущавині цих кладовищ, у склепах, облаштовували свої схованки, а у війну там були партизанські явки.

Пам'ятаю перший наліт німецьких бомбардувальників. Ми з молодшим братиком, мамою та сусідами сиділи у нашому погребі. Добротний, великий, кам'яний, зроблений батьковими руками, він був надійним сховком. Пам'ятаю, як у мами тремтіли руки, коли вона обгортала нас ковдрою і тулила до своїх грудей, як хрестилася бабуня Юхимія, молячи Бога врятувати від погибелі, як стогнала зранена земля. А ще пам'ятаю, як по Колгоспній день і ніч гнали наших полонених. Матері у величезних казанах варили картоплю і кукурудзу, а ми, хлопчаки, вибігали на ту вулицю. І хоча німці цвьохкали нагайками, та все ж нам вдавалося ткнути або хоч кинути у натовп оті гостинці. Наче й досі чую запах теплої ще картоплі та кукурудзи з-за пазухи сорочки, що міцно підперізувалася старим батьківським поясом. Батько за віком уже не підлягав мобілізації, працював ковалем на станції у трудовій армії. Так що лишився живим і неушкодженим. А от долю дядька Володимира війна переорала чорним плугом. Гордість родини, орденоносець, льотчик. Трагедія сталася у Зеленій Брамі. Його літак було підбито, і він потрапив у полон. Після допиту опинився у таборі для військовополонених. Мама із сестрами викупили (таке під час війни траплялося часто) його у коменданта. Ховали, поки не прийшли наші. Наші посадили "до вияснения", а згодом відправили дядька у штрафний батальйон. Через три місяці, ранньою весною, він повернувся уже інвалідом — без руки. Щоправда, після смерті Сталіна був реабілітований і працював у столиці в адміністрації Ради Міністрів України.

МАМИН ЗАПОВІТ

Дитинство моє закінчилося у 12 років. Тяжко захворіла мама. І невдовзі померла. Дуже хотіла, аби ми з братом стали лікарями й навчилися допомагати людям долати недугу. І я, і мій брат закінчили фельдшерсько-акушерську школу в рідному місті, а згодом Ростовський медінститут — у минулому евакуйований ще в 1916 році Варшавський університет.

Фото із сімейного альбому

Досі вклоняюся пам'яті моїх учителів: хірургів Василя Фокича Савченка, Григорія Микитовича Буякова. Взірцем інтелігентності і порядності була для нас викладач російської мови і літератури Надія Георгіївна Верніковська з родини Тобілевичів. А Володимир Захарович Пихай, котрий навчав нас української мови, літератури та латині, на тій же таки латині міг напам'ять прочитати всю "Енеїду". Ми любили своїх учителів і прагнули бути схожими на них. Фельдшерсько-акушерська школа була основою основ моєї освіти. Як її, так і медінститут, я закінчив з відзнакою, тож мав право вибору. І коли мене запитали, куди б я хотів потрапити за направленням, я сказав, що я українець, люблю свій край і свій народ, тож хочу поїхати додому. Аби вибити ці націоналістичні настрої, послали мене в Калмицьку АРСР, де разом з дружиною Олександрою Петрівною — вона за спеціальністю терапевт — ми й відпрацювали три роки у республіканській лікарні.

Повернувшись до рідного краю після довгої розлуки, продовжив трудову біографію, як прийнято говорити, у четвертій міській лікарні, а через два роки мене запросили до обласної у відділення загальної хірургії. Спеціалізація почалася з 1965 року.

Брат Георгій теж лишився вірним клятві Гіппократа. Він — кандидат медичних наук. Його дисертація з кардіології була визнана найкращою дисертацією Міністерства охорони здоров'я Росії за 1970 рік. Добре володіє англійською. Працював доцентом кафедри терапії Ростовського медінституту, потім — начмедом Північно-Кавказької залізниці.

Микола Єсаулов

Отож, мамин заповіт ми виконали.

АФРИКА. СОМАЛІ

Був такий факт у біографії. У 1969 році разом з дружиною Олександрою працювали в госпіталі міста Бербери. Розрахований він був на 120 ліжок. А ще — прийоми, виклики. Саша була і терапевтом, і анестезіологом, і акушером, і гінекологом. Оперували практично всі органи, окрім вух і очей, котрі лікували. На весь госпіталь і всю округу — нас лише двоє. Було важко, але дуже цікаво. І державні діячі, і прості сомалійці виявляли до нас глибоку повагу і вдячність. Тож, не задумуючись, згодилися поїхати у цю країну ще раз у 1977 році. Це був період війни між Ефіопією і Сомалі. Практикували ми у гірському госпіталі невеличкого містечка під назвою Шейх. До речі, довелося оперувати і справжнього шейха. Звали його Мухамед. Кочові племена часто воюють між собою. Потрапив шейх до госпіталю в майже безнадійному стані із вдавленим переломом черепа. Та вижив, дякувати Богові. Дарував найкращого верблюда, та я, запевнивши, що обов'язково заберу, коли буду їхати додому, попросив, аби він лишався у стаді. Шейх часто навідувався і щоразу доповідав, як гарно доглядають за моїм верблюдом, яким красенем він став.

Коли почалися інтенсивні бойові дії, нас відвезли спочатку в Берберу, потім Аден, Карачі, Ташкент, Москву. Таким довгим був наш шлях на Батьківщину з країни, де нас любили, де Олександра давала свою кров дітям і породіллям, рятуючи їм життя, де все місто нас проводжало, звідки ще довго йшли листи на нашу кіровоградську адресу.

Чим щедрилося для мене життя, так це вчителями. І в цьому, вважаю, велика мудрість буття. Окрім тих, що були у фельдшерській школі та в медінституті, це Арчіл Віссаріонович Бостаганашвілі, Федір Олексійович Чередниченко, Олександр Васильович Лефтер (нині вже, на жаль, покійний), Валентин Костянтинович Халявко.

Це вони зробили з мене хорошого хірурга. Та й я зараз не скуплюся на науку, котру дарую молодим. Настала моя черга віддавати борги.

...Зустріч наша відбулася у День медичного працівника і Святої Трійці. Микола Іванович був черговим по відділенню. У кабінеті час від часу лунали здоровчі дзвінки. Останній — покликав до операційної зали.

Бог у поміч тобі, Лікарю!

Архів "ВГ-Медицина"

 06.07.06, 17:15 Викликати швидку для кіровоградської медицини
 26.05.06, 14:33 Реабілітаційний центр і дитяча лікарня залишаються у власності Кіровограда
 16.05.06, 14:12 Медичні стандарти — основа якісних медпослуг
 12.09.05, 15:46 Медицину чекають серйозні реформи
 30.08.05, 20:17 Медицина. Скорочення зачепить технічних працівників
 11.03.05, 14:15 Кіровоградська дитяча поліклініка №2 знов у приймах
 10.02.05, 19:27 Ще не епідемія. Вірус порога ще не переступив
 25.01.05, 13:13 Куди переїде дитяча поліклініка та що відбувається у медичному центрі "Добруджа"?
 24.01.05, 15:51 Любов Пивоварчук: "Завдяки програмі розвитку галузі охорони здоров'я вдалося зняти соціальну напругу в Кіровограді"
 17.09.04, 13:43 18 вересня — День фармацевтичного працівника. Найголовніше — здоров'я народу
 21.06.04, 14:39 Григорій Кузьмович: "Люди, котрі лікують, повинні бути здоровими..."
 21.06.04, 14:15 Памперси: зручно, але шкідливо
 20.05.04, 09:42 Здорове харчування. Треба знати, де купувати і як зберігати
 26.04.04, 15:33 26 квітня — День Чорнобильської трагедії. Чорнобильська осінь кіровоградських медиків
 19.04.04, 16:38 По той бік свідомості. Частина друга
 15.04.04, 17:08 По той бік свідомості. Частина перша
 18.03.04, 19:34 Нове обладнання — третій кіровоградській лікарні
 24.02.04, 13:24 Наша сім'я — команда. Наталя Яринич-Бучинська
 20.02.04, 16:03 Криміналу в медицині чимало. Це засвідчила прокурорська перевірка
 19.02.04, 16:47 Білоруські вчені створили новий препарат для лікування серцево-судин-них захворювань
 13.02.04, 14:14 Тепер Кіровоград має новітнє обладнання
 06.02.04, 18:35 Щоб поліпшити медичне обслуговування, треба не лише гроші, а й голова
 26.12.03, 17:10 Епідемії грипу в Кіровограді немає
 13.12.03, 22:19 Шлях новий, крок перший
 04.11.03, 17:31 На Кіровоградщині буде свій фонд медичного страхування
 30.10.03, 19:58 Лекарства в Украине могут подорожать
 28.10.03, 15:13 Начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської ОДА В.Бондаренко про роботу галузі за 9 місяців 2003 р.
 22.10.03, 17:29 Сімейний лікар: усе нове — добре забуте старе
 16.10.03, 19:40 Розпочалася робота по відновленню кіровоградської лікарняної каси
 16.10.03, 16:21 На Миколаївщині ніде народити дитину
 13.10.03, 16:01 У Кіровограді — лікарняна каса, у Києві — обов'язкове медичне страхування
 28.09.03, 18:10 Есть ли вода на Марсе, или Кировоградская городская больница живет в марсианских условиях
 27.09.03, 08:02 Проблеми з водопостачанням у Кіровограді збільшують захворюваність на дизентерію
 09.09.03, 11:43 Аптека не відпускає ліки пільговикам
 05.09.03, 14:44 У Кіровограді з'являться дві новенькі карети швидкої
 01.09.03, 15:27 Випавши з дев'ятого поверху — залишився живим
 01.09.03, 15:22 Україною крокує СНІД... не минаючи Кіровоградщини
 19.08.03, 16:08 Баклажани — для товстунів бажані
 23.06.03, 15:35 Бог у поміч тобі, лікарю! Родинa Єсаулових
 20.06.03, 15:28 "На лікування — моєму лікарю". Гроші на операцію в Києві дільничному терапевту Раїсі Щербині збирали усім миром
 18.06.03, 11:03 Яку водичку п'ємо?
 15.06.03, 15:21 15 червня — День медичного працівника. Лікар — це той, кому Бог доручив рятувати людей
 03.06.03, 11:19 Добрі руки, святе серце
 02.06.03, 13:01 Хто буде сороковим?
 08.05.03, 16:30 Семінар-нарада лікарів, відповідальних за медичне обслуговування ветеранів війни
 08.05.03, 16:12 Лікарі назвали його Васятком, а мама — Костею
 08.05.03, 15:56 Економічні аспекти медичного обслуговування ветеранів війни на Кіровоградщині
 30.04.03, 00:19 Після Каховки — на карантин
 10.04.03, 16:42 У зоні ризику — більшість українців!
 09.04.03, 11:42 Контактні та віражні дітки шукають спонсорів і меценатів
 08.04.03, 18:43 Туберкульоз може протікати під маскою грипу
 18.03.03, 14:32 Пошта „Вечірки". Лікує доброта
 06.03.03, 10:02 Олексій Чалий. Найвище моє звання — лікар
 04.03.03, 17:40 Завершується ремонт та реконструкція кіровоградського обласного протитуберкульозного центру
 28.02.03, 17:14 В Кіровоградській ОДА відбулося засідання колегії управління охорони здоров'я
 28.02.03, 00:04 Кіровоград в облозі грипу
 21.02.03, 16:00 У школах Кіровограда — карантин
 20.02.03, 22:50 Про грип, бюджет і поліклініку без світла
 19.02.03, 15:42 Шлях до гастриту пролягає крізь дитинство
 17.02.03, 16:48 Обережно: грип. Ще не епідемія, але...
 12.02.03, 12:24 Кіровоградські інваліди війни безкоштовно отримуватимуть ліки
 10.02.03, 12:43 Кіровоградщина на чверть збільшено видатки на медицину
 07.02.03, 17:36 Обережно, грип! "Гонконг" наступає на Україну
 05.02.03, 11:20 Дієта для мозку
 30.01.03, 13:55 Пияцтво - прокляття слов'ян?
 29.01.03, 13:09 Белорусские медики разделяют обеспокоенность Церкви проблемой абортов
 27.01.03, 19:37 Алкоголізм - проблема суспільна
 15.01.03, 20:11 Квіти життя не цвістимуть без турботи й уваги
 15.01.03, 20:07 Щоб діабетики не залишалися сам на сам зі своїми бідами
 15.01.03, 20:05 Не вважатися хворою нацією...
 23.12.02, 13:58 Пільгові медикаменти у Кіровограді: поки що для інвалідів війни
 11.12.02, 12:03 У Кіровограді буде аптека для пільговиків
 04.12.02, 04:19 Модно бути здоровим
 03.12.02, 14:25 Кіровоградські проблеми: з точки зору депутатів. Захворів - плати. Не можеш платити - вибач
 27.11.02, 12:50 Аптека живої природи. Кукурудза звичайна
 26.11.02, 16:09 Аптека живої природи. Горобина чорноплідна (аронія)
 22.11.02, 13:51 Де і яким чином можна працевлаштуватися випускникам Кіровоградського медичного коледжу?
 18.11.02, 21:39 Аптека живої природи. Соняшник однорічний
 11.11.02, 14:25 Підсумок грибних жнив: 170 жертв
 08.11.02, 17:22 Народні засоби підвищення імунітету
 28.10.02, 12:36 Якщо ви - жінка, то ви в зоні ризику
 24.09.02, 15:44 Зоря калинового мосту. Микола Шевчук
 23.09.02, 17:33 Комп'ютерний томограф тепер є і в Кіровограді
 22.09.02, 11:29 Аптека живої природи. Буряк звичайний
 20.09.02, 17:49 Три апарати штучної нирки від німців з Меммінгема - кіровоградській обласній лікарні
 03.09.02, 13:56 Аптека живої природи (слива, морква, груша)
 30.08.02, 18:50 Розрізавши пацієнта, хірург виїхав у справах
 30.08.02, 18:48 Права пацієнтів
 14.08.02, 11:18 Cингапурский инженер патентует новый материал для зубных пломб из "оборонки"
 13.08.02, 13:58 Епідемія СНІДу: перший досвід боротьби
 13.08.02, 13:43 Тепер і мешканці села матимуть свого сімейного лікаря
 12.08.02, 23:47 Ліків від туберкульозу вистачить до кінця року
 12.08.02, 12:48 Відсутність води може призвести до епідемії хвороби боткіна
 20.07.02, 15:01 Зустріч через 35 літ
 18.06.02, 12:20 Микола Ткач: "Скільки людського горя щодня стікається до нашої лікарні..."
 25.04.02, 18:43 Рівненські гроші на медицину
 21.04.02, 15:29 Де гроші на медицину?
 29.03.02, 16:56 Кіровоградська міська стоматполіклініка відсвяткувала новосілля
 20.03.02, 14:24 Количество ВИЧ-инфицированных на Украине
 02.12.01, 17:40 Разом з Червоним хрестом - проти туберкульозу і СНІДу
 27.11.01, 15:01 У першій лікарні Кіровограда - новий діагностичний апарат
 27.11.01, 09:32 Який сценарій загибелі людства небезпечніший?

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!