БОГ У ПОМІЧ ТОБІ, ЛІКАРЮ! РОДИНA ЄСАУЛОВИХ
Наталя Карасьова, vechirka.uafor.net 23.06.2003, 15:35
За долею родини Єсаулових можна прослідкувати долю України ХХ століття. До і пореволюційні часи, націоналізація і колективізація, репресії і реабілітації, війна і відбудова шлях здобутків і втрат.
БАТЬКО
Родом мій батько, почав неспішну розповідь заслужений лікар України, завідуючий операційним відділенням, хірург вищої категорії Микола Єсаулов, з Катеринославщини. З 10-ти років біля молота і ковадла. По мобілізації 1914-го був посланий на завод Ельворті в Єлисаветград, адже під час Першої світової цей завод був одним із найбільших постачальників військової продукції для фронту, а батько був майстром ковальської справи високого ґатунку. Погляньте, який славний та гожий він на цьому фото 1914 року. У військовій формі людина мирної професії. Найбільшою насолодою для батька було підковувати коней. Рівного йому у цій справі не було. І це могли б засвідчити будьонівці, адже мало не для півармії легендарного комдива було підковано коней батьківськими руками.
А революцію батько не зрозумів і не прийняв. Після націоналізації заводу зі своїм напарником-молотобійцем придбав власну кузню. З того й жила сім'я до 1933 року. А коли в 1933 році в період інтенсивної колективізації прийшли відбирати реманент для спільної артілі, батько не згодився йти до спільноти. Слава Богу, що за "несознательность", а не за "неблагонадежность" був висланий у село Венгерове Західносибірського, нині Новосибірського, краю. Через рік за невпокореним своїм Іваном поїхала дружина Поля. А ще через рік, 1935-го, у тому сибірському краї народився я перший батьків син. Старша сестричка Зіна була на той час уже 17-літньою і лишилася вдома. Повернулася наша родина до рідної сторони лише в 1939-му. Слідом за нами приїхали аж із Сибіру, аби забрати батька з усією сім'єю, уже з його власної згоди, до тієї МТС, де він працював. Обіцяли хату, господарство, всіляку допомогу, та батько не згодився.
 Отак усе життя і пропрацював ковалем. Добрим і щедрим був мій батько. На мудру пораду, на поміч ближньому. І без міри закоханий у свою справу. Відданість справі свого життя він передав і нам синам своїм.
ДИТИНСТВО
Садиба наша стояла у кручі. Поблизу чотири кладовища: єврейське, російське, українське і польське. Пам'ятаю, які дивовижно гарні янголи у світлій скорботі височіли на багатьох могилах. Ми, діти, в гущавині цих кладовищ, у склепах, облаштовували свої схованки, а у війну там були партизанські явки.
Пам'ятаю перший наліт німецьких бомбардувальників. Ми з молодшим братиком, мамою та сусідами сиділи у нашому погребі. Добротний, великий, кам'яний, зроблений батьковими руками, він був надійним сховком. Пам'ятаю, як у мами тремтіли руки, коли вона обгортала нас ковдрою і тулила до своїх грудей, як хрестилася бабуня Юхимія, молячи Бога врятувати від погибелі, як стогнала зранена земля. А ще пам'ятаю, як по Колгоспній день і ніч гнали наших полонених. Матері у величезних казанах варили картоплю і кукурудзу, а ми, хлопчаки, вибігали на ту вулицю. І хоча німці цвьохкали нагайками, та все ж нам вдавалося ткнути або хоч кинути у натовп оті гостинці. Наче й досі чую запах теплої ще картоплі та кукурудзи з-за пазухи сорочки, що міцно підперізувалася старим батьківським поясом. Батько за віком уже не підлягав мобілізації, працював ковалем на станції у трудовій армії. Так що лишився живим і неушкодженим. А от долю дядька Володимира війна переорала чорним плугом. Гордість родини, орденоносець, льотчик. Трагедія сталася у Зеленій Брамі. Його літак було підбито, і він потрапив у полон. Після допиту опинився у таборі для військовополонених. Мама із сестрами викупили (таке під час війни траплялося часто) його у коменданта. Ховали, поки не прийшли наші. Наші посадили "до вияснения", а згодом відправили дядька у штрафний батальйон. Через три місяці, ранньою весною, він повернувся уже інвалідом без руки. Щоправда, після смерті Сталіна був реабілітований і працював у столиці в адміністрації Ради Міністрів України.
МАМИН ЗАПОВІТ
Дитинство моє закінчилося у 12 років. Тяжко захворіла мама. І невдовзі померла. Дуже хотіла, аби ми з братом стали лікарями й навчилися допомагати людям долати недугу. І я, і мій брат закінчили фельдшерсько-акушерську школу в рідному місті, а згодом Ростовський медінститут у минулому евакуйований ще в 1916 році Варшавський університет.
 Досі вклоняюся пам'яті моїх учителів: хірургів Василя Фокича Савченка, Григорія Микитовича Буякова. Взірцем інтелігентності і порядності була для нас викладач російської мови і літератури Надія Георгіївна Верніковська з родини Тобілевичів. А Володимир Захарович Пихай, котрий навчав нас української мови, літератури та латині, на тій же таки латині міг напам'ять прочитати всю "Енеїду". Ми любили своїх учителів і прагнули бути схожими на них. Фельдшерсько-акушерська школа була основою основ моєї освіти. Як її, так і медінститут, я закінчив з відзнакою, тож мав право вибору. І коли мене запитали, куди б я хотів потрапити за направленням, я сказав, що я українець, люблю свій край і свій народ, тож хочу поїхати додому. Аби вибити ці націоналістичні настрої, послали мене в Калмицьку АРСР, де разом з дружиною Олександрою Петрівною вона за спеціальністю терапевт ми й відпрацювали три роки у республіканській лікарні.
Повернувшись до рідного краю після довгої розлуки, продовжив трудову біографію, як прийнято говорити, у четвертій міській лікарні, а через два роки мене запросили до обласної у відділення загальної хірургії. Спеціалізація почалася з 1965 року.
Брат Георгій теж лишився вірним клятві Гіппократа. Він кандидат медичних наук. Його дисертація з кардіології була визнана найкращою дисертацією Міністерства охорони здоров'я Росії за 1970 рік. Добре володіє англійською. Працював доцентом кафедри терапії Ростовського медінституту, потім начмедом Північно-Кавказької залізниці.
 Отож, мамин заповіт ми виконали.
АФРИКА. СОМАЛІ
Був такий факт у біографії. У 1969 році разом з дружиною Олександрою працювали в госпіталі міста Бербери. Розрахований він був на 120 ліжок. А ще прийоми, виклики. Саша була і терапевтом, і анестезіологом, і акушером, і гінекологом. Оперували практично всі органи, окрім вух і очей, котрі лікували. На весь госпіталь і всю округу нас лише двоє. Було важко, але дуже цікаво. І державні діячі, і прості сомалійці виявляли до нас глибоку повагу і вдячність. Тож, не задумуючись, згодилися поїхати у цю країну ще раз у 1977 році. Це був період війни між Ефіопією і Сомалі. Практикували ми у гірському госпіталі невеличкого містечка під назвою Шейх. До речі, довелося оперувати і справжнього шейха. Звали його Мухамед. Кочові племена часто воюють між собою. Потрапив шейх до госпіталю в майже безнадійному стані із вдавленим переломом черепа. Та вижив, дякувати Богові. Дарував найкращого верблюда, та я, запевнивши, що обов'язково заберу, коли буду їхати додому, попросив, аби він лишався у стаді. Шейх часто навідувався і щоразу доповідав, як гарно доглядають за моїм верблюдом, яким красенем він став.
Коли почалися інтенсивні бойові дії, нас відвезли спочатку в Берберу, потім Аден, Карачі, Ташкент, Москву. Таким довгим був наш шлях на Батьківщину з країни, де нас любили, де Олександра давала свою кров дітям і породіллям, рятуючи їм життя, де все місто нас проводжало, звідки ще довго йшли листи на нашу кіровоградську адресу.
Чим щедрилося для мене життя, так це вчителями. І в цьому, вважаю, велика мудрість буття. Окрім тих, що були у фельдшерській школі та в медінституті, це Арчіл Віссаріонович Бостаганашвілі, Федір Олексійович Чередниченко, Олександр Васильович Лефтер (нині вже, на жаль, покійний), Валентин Костянтинович Халявко.
Це вони зробили з мене хорошого хірурга. Та й я зараз не скуплюся на науку, котру дарую молодим. Настала моя черга віддавати борги.
...Зустріч наша відбулася у День медичного працівника і Святої Трійці. Микола Іванович був черговим по відділенню. У кабінеті час від часу лунали здоровчі дзвінки. Останній покликав до операційної зали.
Бог у поміч тобі, Лікарю!
Архів "ВГ-Медицина"
06.07.06, 17:15
Викликати швидку для кіровоградської медицини
26.05.06, 14:33
Реабілітаційний центр і дитяча лікарня залишаються у власності Кіровограда
16.05.06, 14:12
Медичні стандарти — основа якісних медпослуг
12.09.05, 15:46
Медицину чекають серйозні реформи
30.08.05, 20:17
Медицина. Скорочення зачепить технічних працівників
11.03.05, 14:15
Кіровоградська дитяча поліклініка №2 знов у приймах
10.02.05, 19:27
Ще не епідемія. Вірус порога ще не переступив
25.01.05, 13:13
Куди переїде дитяча поліклініка та що відбувається у медичному центрі "Добруджа"?
24.01.05, 15:51
Любов Пивоварчук: "Завдяки програмі розвитку галузі охорони здоров'я вдалося зняти соціальну напругу в Кіровограді"
17.09.04, 13:43
18 вересня День фармацевтичного працівника. Найголовніше здоров'я народу
21.06.04, 14:39
Григорій Кузьмович: "Люди, котрі лікують, повинні бути здоровими..."
21.06.04, 14:15
Памперси: зручно, але шкідливо
20.05.04, 09:42
Здорове харчування. Треба знати, де купувати і як зберігати
26.04.04, 15:33
26 квітня День Чорнобильської трагедії. Чорнобильська осінь кіровоградських медиків
19.04.04, 16:38
По той бік свідомості. Частина друга
15.04.04, 17:08
По той бік свідомості. Частина перша
18.03.04, 19:34
Нове обладнання третій кіровоградській лікарні
24.02.04, 13:24
Наша сім'я команда. Наталя Яринич-Бучинська
20.02.04, 16:03
Криміналу в медицині чимало. Це засвідчила прокурорська перевірка
19.02.04, 16:47
Білоруські вчені створили новий препарат для лікування серцево-судин-них захворювань
13.02.04, 14:14
Тепер Кіровоград має новітнє обладнання
06.02.04, 18:35
Щоб поліпшити медичне обслуговування, треба не лише гроші, а й голова
26.12.03, 17:10
Епідемії грипу в Кіровограді немає
13.12.03, 22:19
Шлях новий, крок перший
04.11.03, 17:31
На Кіровоградщині буде свій фонд медичного страхування
30.10.03, 19:58
Лекарства в Украине могут подорожать
28.10.03, 15:13
Начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської ОДА В.Бондаренко про роботу галузі за 9 місяців 2003 р.
22.10.03, 17:29
Сімейний лікар: усе нове добре забуте старе
16.10.03, 19:40
Розпочалася робота по відновленню кіровоградської лікарняної каси
16.10.03, 16:21
На Миколаївщині ніде народити дитину
13.10.03, 16:01
У Кіровограді лікарняна каса, у Києві обов'язкове медичне страхування
28.09.03, 18:10
Есть ли вода на Марсе, или Кировоградская городская больница живет в марсианских условиях
27.09.03, 08:02
Проблеми з водопостачанням у Кіровограді збільшують захворюваність на дизентерію
09.09.03, 11:43
Аптека не відпускає ліки пільговикам
05.09.03, 14:44
У Кіровограді з'являться дві новенькі карети швидкої
01.09.03, 15:27
Випавши з дев'ятого поверху залишився живим
01.09.03, 15:22
Україною крокує СНІД... не минаючи Кіровоградщини
19.08.03, 16:08
Баклажани для товстунів бажані
23.06.03, 15:35
Бог у поміч тобі, лікарю! Родинa Єсаулових
20.06.03, 15:28
"На лікування моєму лікарю". Гроші на операцію в Києві дільничному терапевту Раїсі Щербині збирали усім миром
18.06.03, 11:03
Яку водичку п'ємо?
15.06.03, 15:21
15 червня День медичного працівника. Лікар це той, кому Бог доручив рятувати людей
03.06.03, 11:19
Добрі руки, святе серце
02.06.03, 13:01
Хто буде сороковим?
08.05.03, 16:30
Семінар-нарада лікарів, відповідальних за медичне обслуговування ветеранів війни
08.05.03, 16:12
Лікарі назвали його Васятком, а мама Костею
08.05.03, 15:56
Економічні аспекти медичного обслуговування ветеранів війни на Кіровоградщині
30.04.03, 00:19
Після Каховки на карантин
10.04.03, 16:42
У зоні ризику більшість українців!
09.04.03, 11:42
Контактні та віражні дітки шукають спонсорів і меценатів
08.04.03, 18:43
Туберкульоз може протікати під маскою грипу
18.03.03, 14:32
Пошта „Вечірки". Лікує доброта
06.03.03, 10:02
Олексій Чалий. Найвище моє звання лікар
04.03.03, 17:40
Завершується ремонт та реконструкція кіровоградського обласного протитуберкульозного центру
28.02.03, 17:14
В Кіровоградській ОДА відбулося засідання колегії управління охорони здоров'я
28.02.03, 00:04
Кіровоград в облозі грипу
21.02.03, 16:00
У школах Кіровограда карантин
20.02.03, 22:50
Про грип, бюджет і поліклініку без світла
19.02.03, 15:42
Шлях до гастриту пролягає крізь дитинство
17.02.03, 16:48
Обережно: грип. Ще не епідемія, але...
12.02.03, 12:24
Кіровоградські інваліди війни безкоштовно отримуватимуть ліки
10.02.03, 12:43
Кіровоградщина на чверть збільшено видатки на медицину
07.02.03, 17:36
Обережно, грип! "Гонконг" наступає на Україну
05.02.03, 11:20
Дієта для мозку
30.01.03, 13:55
Пияцтво - прокляття слов'ян?
29.01.03, 13:09
Белорусские медики разделяют обеспокоенность Церкви проблемой абортов
27.01.03, 19:37
Алкоголізм - проблема суспільна
15.01.03, 20:11
Квіти життя не цвістимуть без турботи й уваги
15.01.03, 20:07
Щоб діабетики не залишалися сам на сам зі своїми бідами
15.01.03, 20:05
Не вважатися хворою нацією...
23.12.02, 13:58
Пільгові медикаменти у Кіровограді: поки що для інвалідів війни
11.12.02, 12:03
У Кіровограді буде аптека для пільговиків
04.12.02, 04:19
Модно бути здоровим
03.12.02, 14:25
Кіровоградські проблеми: з точки зору депутатів. Захворів - плати. Не можеш платити - вибач
27.11.02, 12:50
Аптека живої природи. Кукурудза звичайна
26.11.02, 16:09
Аптека живої природи. Горобина чорноплідна (аронія)
22.11.02, 13:51
Де і яким чином можна працевлаштуватися випускникам Кіровоградського медичного коледжу?
18.11.02, 21:39
Аптека живої природи. Соняшник однорічний
11.11.02, 14:25
Підсумок грибних жнив: 170 жертв
08.11.02, 17:22
Народні засоби підвищення імунітету
28.10.02, 12:36
Якщо ви - жінка, то ви в зоні ризику
24.09.02, 15:44
Зоря калинового мосту. Микола Шевчук
23.09.02, 17:33
Комп'ютерний томограф тепер є і в Кіровограді
22.09.02, 11:29
Аптека живої природи. Буряк звичайний
20.09.02, 17:49
Три апарати штучної нирки від німців з Меммінгема - кіровоградській обласній лікарні
03.09.02, 13:56
Аптека живої природи (слива, морква, груша)
30.08.02, 18:50
Розрізавши пацієнта, хірург виїхав у справах
30.08.02, 18:48
Права пацієнтів
14.08.02, 11:18
Cингапурский инженер патентует новый материал для зубных пломб из "оборонки"
13.08.02, 13:58
Епідемія СНІДу: перший досвід боротьби
13.08.02, 13:43
Тепер і мешканці села матимуть свого сімейного лікаря
12.08.02, 23:47
Ліків від туберкульозу вистачить до кінця року
12.08.02, 12:48
Відсутність води може призвести до епідемії хвороби боткіна
20.07.02, 15:01
Зустріч через 35 літ
18.06.02, 12:20
Микола Ткач: "Скільки людського горя щодня стікається до нашої лікарні..."
25.04.02, 18:43
Рівненські гроші на медицину
21.04.02, 15:29
Де гроші на медицину?
29.03.02, 16:56
Кіровоградська міська стоматполіклініка відсвяткувала новосілля
20.03.02, 14:24
Количество ВИЧ-инфицированных на Украине
02.12.01, 17:40
Разом з Червоним хрестом - проти туберкульозу і СНІДу
27.11.01, 15:01
У першій лікарні Кіровограда - новий діагностичний апарат
27.11.01, 09:32
Який сценарій загибелі людства небезпечніший?
|