ІСТОРІЯ МІСТА НАД ІНГУЛОМ

СВЯТУ АННУ ВЖЕ ПОШАНОВАНО, А КОЛИ Ж ВШАНУЄМО ПАМ'ЯТЬ ПРО ЩЕДРУ ЖІНКУ?.. Пологовому будинку №2 імені святої Анни — 100!

Єлисаветградська лікарня Червоного Хреста Володимир МОГИЛЮК, Юрій ТЮТЮШКІН, Vechirka.uafor.net
29.03.2004, 15:57

Якось воно так уже повелося, що нам, українцям, — те підтверджує увесь хід нашої історії — випало вчитися лише на власних помилках. І хоча за роки своєї незалежності ми вже встигли наробити безліч нових, та переосмислити колишні нам досі ще не вдається. Воюючи за радянських часів з царством, ми встигли поховати під товстелезним шаром забуття імена самобутніх людей, котрі залишили нам неабиякий спадок, у тому числі й нерухомості, як модно тепер говорити, на теренах нашого міста. Ті споруди, ми в тому щоденно переконуємося, зведено ними з величезною любов'ю до нас — їхніх невдячних нащадків, бо переважна частина тієї нерухомості продовжує функціонувати, як то — флагман нашого сільгоспмашинобудування "Червона зірка", наповнюючи місцевий бюджет. А колись це був елітний завод Ельворті з найвищою у місті зарплатнею та високою культурою виробництва. Кадри, виховані на заводі за часів Ельворті, працювали і за радянських, та й моделі сільгоспмашин ще тривалий час по революції залишалися Ельвортівськими...

Але й досі у нас немає вулиці на честь цієї сподвижницької династії. Невже немає що перейменовувати? Хоча б одну із тих вулиць, що існують у районі заводу — Орджонікідзе або Медведєва! Досі ми не вшануємо імені ще однієї меценатки — Ганни Михайлівни Дмитрян. То, може, хоч майбутній ювілей пологового будинку №2 стане причиною гідного вшанування її імені, і в нашому місті, можливо, з'явиться й така вулиця. Скажімо, замість теперішньої вулиці Фрунзе, де вона колись мешкала?..

Ще 18 листопада 1901 року на засіданні міського комітету товариства Червоного Хреста було заявлено, що потомствена почесна городянка Ганна Михайлівна Дмитрян вирішила побудувати лікарню для всіх потребуючих лікування соціальних прошарків Єлисаветграда та повіту, для чого і відведено більш ніж дві десятини землі по Костельній та Чигиринській вулицях. Для цього обрано комісію у складі зодчого Лишневського, директора лікарні при Єлисаветградській общині Дериченка, лікарів повітової земської лікарні Юцевича та міської Симоновича. А вже через місяць розглянуто та доповнено план майбутньої лікарні, складений Лишневським для подальшого затвердження спочатку місцевим комітетом Червоного Хреста, а потім і губернським. По затвердженні Ганною Дмитрян проведено повторний розгляд плану лікарні на 40 ліжок, внесено певні зміни: розширено коридор фасадної частини корпусу, розроблено план окремого операційного павільйону, що мав з'єднуватися з лікарнею окремим коридором, а вже в самому павільйоні передбачено окремі приміщення для інструментальної, перев'язувальної та стерилізаційної, після чого обрано наглядову комісію в складі Г.Дмитрян, інженерів Є.Тамма (батька майбутнього радянського фізика — нобелівського лауреата), Ф.Шрейтеля та військового інженера Павлова, запрошено для ретельного нагляду за будівництвом і архітектора Якова Паученка, за чиїми кресленнями і складено плани.

Урочисту закладку лікарні було здійснено одразу після освячення найвищим повітовим духовенством 09.07.1902 року. Саме тоді П.Ревуцький, щиро подякувавши Ганні Михайлівні за благодійництво, додав, що "її до цього кроку подвигало не честолюбство, а благородний порив люблячого серця та глибоке усвідомлення необхідності допомоги бідним, бажання творити добро та милосердя..."

Протягом двох наступних років Г.Дмитрян постійно піклувалася будівництвом, про що свідчить хоча б ось цей короткий перелік впровадження тогочасних технічних ноу-хау, такими вважалися водяне опалення низького тиску з відповідною вентиляцією, хоча за планом будівництва передбачалося опалення пічне — голландськими печами, що, на думку самої патронеси, геть не відповідали її уявленням про санітарію та економію. Ця пропозиція була внесена нею вже під час будівництва, а тому й дещо призупинила його (на цілих три місяці), спустошивши гаманець благодійниці на додаткових п'ять тисяч рублів. Наступним технічним дивом стала побудова власної електростанції, оскільки енергія в місті належала електрично-трамвайній компанії Бродського, а для лікарні платити їй щороку по 1,5 тисячі рублів було б накладно. Ще однією новацією стало впровадження біологічної асенізації, завдяки Є.Тамму лікарня стала першою у всій Росії (!) обладнаною таким чином...

Крім того, Ганна Михайлівна самостійно розробила план будинку лікаря, оскільки попередні плани Лишневського не відпо-відали її вимогам комфортності.

Сьогодні вже важко собі уявити, що на самому початку ХХ століття подібне будівництво, попри всі його складнощі та архітектурні зайвості, як на сучасного обивателя, відбулося за якихось два неповні роки. Тож 18 травня 1904 року лікарню було урочисто освячено та відкрито. Поспішність, що аж ніяк не позначилася на якості будівництва, виправдовувалася розв'язаною російською імперією тогочасної японської військової кампанії, на що Ганна Михайлівна згодилася утримувати власним коштом 100 ліжок задля потреб хворих та поранених солдатів.

А ще на урочистім відкритті лікарні, що відбувалося за присутності Херсонського губернатора В.Лєвашова, Г.Дмитрян передала лікарню з усіма господарчими спорудами товариству Червоного Хреста, а для її утримання — ще й цінні папери в Держбанк на суму 300 тисяч рублів, що мала б скласти довічний вклад лікарні, а окрім них — 12 тисяч живими грішми, але за кілька умов:

1) лікарня має носити ім'я святої Анни;

2) 20 ліжок мають носити ім'я її рано померлої доньки Ганни. Вони належатимуть для обслуговування малозабезпечених хворих-християн, кількість ліжок не може бути зменшена;

3) лікарня має відповідати рівню тогочасних наукових зразків та сприяти розвиткові молодих лікарів;

4) у міру надходжень платних вкладів на утримання ліжок, передбачалося скорочення кількості платних ліжок, аби в майбутньому всі 40 ліжок надавати малозабезпеченим;

5) кількість платних ліжок не повинна збільшуватися на шкоду безплатним;

6) головним лікарем лікарні та її директором довічно обрано О.Юцевича.

На адресу Г.Дмитрян того дня надійшли вітальні телеграми від імператриці Марії Федорівни, професорів кількох університетів: Львівського — Родигера, Київського — Сапежка, Саратовського — Тезякова та багатьох інших, що лише засвідчує значення події не лише для самого міста Єлисаветграда.

Що ж являла собою тогочасна лікарня Святої Анни? Це був солідний, як на ті часи, лікувальний комплекс площею 5130 квадратних саженів, розташований на узвишші з відкосом до південного заходу, обнесений цегляним парканом, а з боку Чигиринської — вишуканими залізними ґратами на кам'яному фундаменті, з фасаду — в'їзні ворота та дві фіртки з чорного двору — виїзні. Внаслідок того, що ґрунт під будівлями — чорноземний, а підгрунтовий шар — глинистий, то місцевість при наявності значного відкосу прекрасно вентилювалася природно. З будівель були: головна лікарняна споруда (395 квадратних саженів), амбулаторія (100 квадратних саженів), будинок лікарня (119 квадратних саженів), господарчі будівлі (154 квадратні сажені), а всього під спорудами — 764 квадратні сажені. Інша площа — під дорогами, садом, чорним двором. Головна дорога — мощена, а інші — під гравієм. Увесь лікарняний двір та сад освічувалися трьома дуговими ліхтарями, всі будинки — цегляні, на гранітному фундаменті, покрівлі залізні, фарбовані зеленим...

Наводимо цікаві факти з роботи будівельної комісії, що довго не могла порозумітися щодо облаштування інтер'єру. Справа в тому, що у вестибюлі та коридорі настелили теракотову підлогу, що мала добре митися та дезінфікуватися, тоді як у самих палатах, зважаючи на теплопровідність цього вишуканого матеріалу, підлога могла бути холодною. Дискутували про те, що краще: провести під підлогою мережу підігріваючих труб (на кшталт досвіду найкращих тодішніх німецьких санаторіїв) чи замовити ксилоліт. Але вирішили, що рівномірного підігріву досягти навряд чи вдасться, а ксилоліт, хоча й вогнетривкий і не піддається гниттю, все ж недовговічний, бо вибивається та забруднюється. Тож обрали найдорожчий варіант — дубовий паркет, знову ж наполягла патронеса...

Творіння колишніх зодчих набагато пережили їх самих, бо у цій будові по революції функціонувала багатопрофільна лікарня, головним чином для обслуговування робітників "Червоної зірки". Після 1973 року хірургічні та терапевтичні ліжка перебазувалися у щойно зведену четверту міську лікарню, а на базі колишньої лікарні Червоного Хреста організовано спеціалізовану гінекологічну лікарню з пологовим відділенням, більше відомим, як міська лікарня №2, а знедавна — пологовий будинок №2. Завдяки наполегливості головного лікаря Володимира Капка у 2001 році медичному закладу повернуто ім'я Святої Анни.

Користуючись нагодою, щиро вітаємо увесь колектив пологового будинку імені Святої Анни зі столітнім ювілеєм, бажаємо трудової наснаги та сімейного благополуччя. Сподіваємося, що напередодні 250-річчя рідного міста згадають і щедру благодійницю Ганну Михайлівну Дмитрян, без котрої не було б не лише цього медичного закладу, а й подібних у Новомиргороді та Бобринці. Сама ж вона відійшла у вічність у розпал становлення радвлади у цьому місті при повному забутті та бідності...

Архів "ВГ-Історія (ХХ століття)"

 31.05.06, 11:37 Партизанське задзеркалля
 18.04.06, 14:01 Командир афганських "командос"
 06.04.06, 20:36 Хрещений батько ГУЛАГу
 04.04.06, 13:34 Таємниці кіровоградського спецназу
 04.04.06, 13:28 Героїка двадцятих. Людина — проблема
 13.02.06, 13:29 Героїка двадцятих. З непокірного роду
 28.11.05, 14:50 Чудо лицарського чину
 18.11.05, 14:36 Немирний атом
 26.07.05, 12:30 Про що мовчав Левітан
 24.06.05, 14:54 До 22 червня. День народної скорботи
 21.06.05, 13:38 До 22 червня. Ати-бати, йдуть "штрафбати"
 21.06.05, 13:32 До 22 червня. Рік напередодні війни в агентурних повідомленнях
 07.06.05, 10:47 Кіровоградське небо
 14.03.05, 14:35 Правосуддя тоталітарної доби. Думки під вартою. Олександр Горошко
 01.02.05, 14:54 Солдати шостої заповіді. Наші у тропіках. Сьєрра-Леоне
 13.01.05, 16:55 Солдати шостої заповіді. Кіровоградці в Сараєво
 10.01.05, 14:31 Ішов січень 1944-го...
 27.11.04, 03:18 27 листопада — День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Хліборобський рід діда лавріна
 09.08.04, 14:30 Місто з минулого. Кіровоград 1980-х років
 14.06.04, 14:39 За крок до всесвітньої катастрофи. Куба 1962-63
 06.06.04, 10:17 Відкриття другого фронту. 60-річчя операції "Оверлорд" (D-Day)
 29.04.04, 13:07 До року Польщі в Україні. Пілсудський у домі Тарковських
 29.03.04, 15:57 Історія міста над Інгулом. Святу Анну вже пошановано, а коли ж вшануємо пам'ять про щедру жінку?.. Пологовому будинку №2 імені святої Анни — 100!
 17.03.04, 19:27 Історія міста над Інгулом. Як заговорив перший кіровоградський динамік?
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 12.02.04, 16:07 Орда. Червоні знамена, комсомол, Перша кінна, порив, самопожертва...
 27.01.04, 13:38 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 2
 26.01.04, 20:18 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 1
 25.12.03, 00:18 Дарунок кіровоградським районам на 30-річчя
 03.10.03, 14:40 Дитячий садок у Єлисаветграді
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 23.06.03, 14:15 Три подвиги Григорія Рудика
 30.05.03, 11:41 Продовжується робота по збору матеріалів до "Книги Пам'яті України" та "Книги Скорботи України"
 08.05.03, 16:24 І мінер, і зв'язківець
 26.04.03, 10:24 26 квітня — чорнобильська пам'ять. Вони — перші
 16.04.03, 11:27 Геній пензля і мозаїки. Григорій Синиця у нашому місті. Історія одного фото
 09.04.03, 11:46 Гвардійцям допоміг... Гітлер
 08.04.03, 18:30 Підрозділ особливого призначення
 19.03.03, 15:13 Бити ворога, як Щиров
 03.03.03, 14:33 В історії залишиться тільки те, що зафіксовано
 25.02.03, 14:02 Пам'ять засніжених альп
 22.02.03, 13:15 Уроки, які завжди з нами. А серце розірвав Афган, або Чому з гір тікають вовки?
 15.02.03, 19:17 Афганістан. "Ми виконували особливі завдання"
 28.01.03, 12:50 Історія вчить. НТС як фата моргана
 27.01.03, 15:36 Про Ревуцьких у Добрій не забули...
 22.01.03, 13:48 22 cічня - День соборності України. Забувати не можна...
 08.01.03, 22:59 Пам'яті баби Єлисавети та багатьох інших...
 23.12.02, 16:30 "Нам потрібна історія, яка є учасником нинішнього життя"
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 04.12.02, 11:45 Архіви - це наша історія
 16.09.02, 15:31 Дивне місто над синюхою
 30.08.02, 18:19 А центр України таки у нас, на Кіровоградщині
 30.08.02, 18:11 Кіровограду - 250. А ви знаєте, хто такий Волохін?
 26.08.02, 16:38 Храм на крові
 25.06.02, 14:11 Навздогін публікації "Історія "чорнобильського" напису"
 20.06.02, 19:57 Геральдика. Ой, "чий" орел летить?
 09.05.02, 19:51 Восток - дело тонкое... Тем более, если он Ближний
 26.04.02, 15:16 Чорнобиль. Як це було...
 03.02.02, 12:42 До 10-річчя прийняття постанови про національний прапор. Кольори, що дають надію
 31.12.01, 17:15 Як святкували новий рік у Єлисаветграді
 07.12.01, 00:02 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 5)
 06.12.01, 23:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 4)
 27.11.01, 17:23 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 3)
 27.11.01, 17:16 Роман Коваль: "Я прийшов у цей світ, щоб повернути україні душі загиблих героїв"
 18.11.01, 17:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 2)
 11.11.01, 14:31 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 1)
 09.11.01, 14:43 Час жорстоких перемін
 09.11.01, 14:38 Колесо історії
 08.11.01, 11:23 "Ятрань" розвалює імперію

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!