ІСТОРІЯ ХХ ст.

ЧОРНОБИЛЬ. ЯК ЦЕ БУЛО...
Світлана Орел, vechirka.uafor.net
26.04.2002, 15:16

ЖЕРТВ МОГЛО Б БУТИ НЕЗРІВНЯННО МЕНШЕ...

Лікар з радіаційної гігієни Володимир Чаплигін займається проблемою впливу радіації на людський організм з 1963 року, звідколи очолив санепідемстанцію медико-санітарної частини комплексу підприємств у Середній Азії, які видобували та переробляли уран. Свого часу познайомився з багатьма науковими працями на цю тему, поглиблював пізнання, працюючи вже і в медико-санітарній частині, яка обслуговувала Інгульське рудоуправління.

Отож, коли четвертого травня 1986-го року одержав телеграму з вимогою терміново прибути в Чорнобиль, знав, куди їде і для чого. Вперше витяг дозиметр у селі Орани: зашкалило. А це ще була навіть не 30-кілометрова зона...

Їхав туди на тиждень (таким був строк відрядження), а змушений був залишитись на місяць - головний санітарний лікар Чорнобильської зони отримав велику дозу опромінення і Володимиру Івановичу довелося заступити на цей відповідальний пост. Бачив і розумів, що система не готова адекватно і цивілізовано реагувати на ту страшну біду. У перший же день після аварії слід було проводити масову йодну профілактику, якомога ширше пояснивши людям, як, скільки і для чого приймати йод. Він був потрібен щитовидній залозі, яка, наситившись звичайним йодом, не сприймала б йодні радіонукліди. Володимир Чаплигін переконаний: якби це було зроблено вчасно, шкідливий вплив на здоров'я людей можна було б зменшити на 90 відсотків. Але виступити публічно і закликати вживати йод - на той час означало не лише рятувати здоров'я і життя людей, а розсекретити те, що рівень радіації високий і небезпечний. А це всіляко приховувалось. І коли йод таки почали давати на п'ятий-шостий день після аварії, це вже був практично не потрібний крок. Усе це бачили і розуміли лікарі, спеціалісти, не кажучи про академіків та професорів. Але жоден із високопоставлених керівників, від яких залежали серйозні рішення, не посмів узяти на себе відповідальність і скерувати процес у правильне русло. Академік Леонід Ільїн у своїй книзі "Реалії і міфи Чорнобиля" пише про цю ситуацію і підкреслює, що він доповідав про неї керівництву. Володимир Іванович додає:

- І тільки. А треба було доводити, наполягати. Адже ми - частка народу і коли гине народ, не можна розраховувати, що ти врятуєшся і матимеш нормальне майбутнє.

Володимиру Івановичу було боляче дивитися на молоденьких дівчаток, яких присилали в Чорнобиль куховарити, чи 18-річних солдатиків, яких часом без потреби тримали в зоні по місяцю і більше. Молодь, якій ще вирощувати наступні покоління, на думку головного санітарного лікаря зони, взагалі не варто було залучати до ліквідації аварії. Рядові ліквідатори часто проявляли зразки самовідданості, вони ретельно виконували все, що їм доручали, не маючи інформації, але й не жалкуючи свого здоров'я (смертність серед ліквідаторів нині у десять разів вища, ніж серед іншого населення), вони керувалися одним - якомога швидше й ефективніше подолати біду, і робили все, що від них залежало. Горе об'єднувало. Ніхто тоді не думав про пільги. У штаб зони надходили сотні і тисячі листів з пропозиціями, з науковими і псевдонауковими викладками, як подолати лихо. Люди пропонували свої знання, свою працю і навіть своє життя.

Лікарі-радіологи збирали і передавали у штаб одні дані про радіаційну обстановку, а увечері по центральному телебаченню чули зовсім інші. Уявіть собі - триває потужний викид, який дістав до Японії, накрив Скандинавські острови, а в цей час по телебаченню передають, що радіація у зоні зменшилась на 0,3. Чого 0,3 і що це означає? Спеціалісти високого класу змушені були на міжнародних конференціях і перед телекамерами молоти Бог зна що. ЗМІ тоді повідомляли, що до Чорнобильської аварії у Києві радіаційний фон був 14 мікрорентген на годину, а після аварії став - 12... У зоні гірко жартували - може, зірвати ще один реактор, щоб у Києві фон поліпшився?..

ДЕ І КОЛИ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО І МОРАЛЬНОГО ЛИХА?

Концепція по наслідках Чорнобильської трагедії, яка аналізує характери впливу аварії на населення України в цілому, була готова ще у 1989-му році. Згідно з нею вся Україна оголошувалась зоною екологічного лиха. П'ять районів нашої області накриті так званою уманською радіаційною хмарою. Черкаська область, яка теж зазнала її впливу, вчасно провела радіохімічні дослідження території, подала документи до прийняття Верховною Радою відповідного закону і її населені пункти тепер належать до зони екологічного контролю, а наші, розташовані поряд, - ні. Бо на дослідження, як сказали чиновники з відповідальних кабінетів, не виділили достатньо коштів. Яка знайома відмовка! А повернути щось уже набагато важче, бо змінилися деякі нормативи й критерії і наші показники уже ніби й не підходять. Але ж ніхто не досліджував, як вплинула і ще вплине радіація на природу краю, на людину, на наступні покоління. Володимир Іванович знає, що це справа дуже стабільна. Кожен радіонуклід має свій період напіврозпаду (це час, за який його активність зменшується наполовину). Для різних радіонуклідів він становить від кількох секунд до кількох мільйонів років. Основні радіонукліди - стронцій, цезій напіврозпадаються за 30 років. Доаварійного стану екології ми досягнемо через десять періодів напіврозпаду. Арифметика проста. Так само проста вона й щодо людини. Генетичне відновлення настає через сім поколінь (одне покоління у середньому 70 років).

А скільки років треба для морального оновлення?

Архів "ВГ-Історія (ХХ століття)"

 31.05.06, 11:37 Партизанське задзеркалля
 18.04.06, 14:01 Командир афганських "командос"
 06.04.06, 20:36 Хрещений батько ГУЛАГу
 04.04.06, 13:34 Таємниці кіровоградського спецназу
 04.04.06, 13:28 Героїка двадцятих. Людина — проблема
 13.02.06, 13:29 Героїка двадцятих. З непокірного роду
 28.11.05, 14:50 Чудо лицарського чину
 18.11.05, 14:36 Немирний атом
 26.07.05, 12:30 Про що мовчав Левітан
 24.06.05, 14:54 До 22 червня. День народної скорботи
 21.06.05, 13:38 До 22 червня. Ати-бати, йдуть "штрафбати"
 21.06.05, 13:32 До 22 червня. Рік напередодні війни в агентурних повідомленнях
 07.06.05, 10:47 Кіровоградське небо
 14.03.05, 14:35 Правосуддя тоталітарної доби. Думки під вартою. Олександр Горошко
 01.02.05, 14:54 Солдати шостої заповіді. Наші у тропіках. Сьєрра-Леоне
 13.01.05, 16:55 Солдати шостої заповіді. Кіровоградці в Сараєво
 10.01.05, 14:31 Ішов січень 1944-го...
 27.11.04, 03:18 27 листопада — День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Хліборобський рід діда лавріна
 09.08.04, 14:30 Місто з минулого. Кіровоград 1980-х років
 14.06.04, 14:39 За крок до всесвітньої катастрофи. Куба 1962-63
 06.06.04, 10:17 Відкриття другого фронту. 60-річчя операції "Оверлорд" (D-Day)
 29.04.04, 13:07 До року Польщі в Україні. Пілсудський у домі Тарковських
 29.03.04, 15:57 Історія міста над Інгулом. Святу Анну вже пошановано, а коли ж вшануємо пам'ять про щедру жінку?.. Пологовому будинку №2 імені святої Анни — 100!
 17.03.04, 19:27 Історія міста над Інгулом. Як заговорив перший кіровоградський динамік?
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 12.02.04, 16:07 Орда. Червоні знамена, комсомол, Перша кінна, порив, самопожертва...
 27.01.04, 13:38 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 2
 26.01.04, 20:18 Єлисаветградський телефон: як це було. Частина 1
 25.12.03, 00:18 Дарунок кіровоградським районам на 30-річчя
 03.10.03, 14:40 Дитячий садок у Єлисаветграді
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 23.06.03, 14:15 Три подвиги Григорія Рудика
 30.05.03, 11:41 Продовжується робота по збору матеріалів до "Книги Пам'яті України" та "Книги Скорботи України"
 08.05.03, 16:24 І мінер, і зв'язківець
 26.04.03, 10:24 26 квітня — чорнобильська пам'ять. Вони — перші
 16.04.03, 11:27 Геній пензля і мозаїки. Григорій Синиця у нашому місті. Історія одного фото
 09.04.03, 11:46 Гвардійцям допоміг... Гітлер
 08.04.03, 18:30 Підрозділ особливого призначення
 19.03.03, 15:13 Бити ворога, як Щиров
 03.03.03, 14:33 В історії залишиться тільки те, що зафіксовано
 25.02.03, 14:02 Пам'ять засніжених альп
 22.02.03, 13:15 Уроки, які завжди з нами. А серце розірвав Афган, або Чому з гір тікають вовки?
 15.02.03, 19:17 Афганістан. "Ми виконували особливі завдання"
 28.01.03, 12:50 Історія вчить. НТС як фата моргана
 27.01.03, 15:36 Про Ревуцьких у Добрій не забули...
 22.01.03, 13:48 22 cічня - День соборності України. Забувати не можна...
 08.01.03, 22:59 Пам'яті баби Єлисавети та багатьох інших...
 23.12.02, 16:30 "Нам потрібна історія, яка є учасником нинішнього життя"
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 04.12.02, 11:45 Архіви - це наша історія
 16.09.02, 15:31 Дивне місто над синюхою
 30.08.02, 18:19 А центр України таки у нас, на Кіровоградщині
 30.08.02, 18:11 Кіровограду - 250. А ви знаєте, хто такий Волохін?
 26.08.02, 16:38 Храм на крові
 25.06.02, 14:11 Навздогін публікації "Історія "чорнобильського" напису"
 20.06.02, 19:57 Геральдика. Ой, "чий" орел летить?
 09.05.02, 19:51 Восток - дело тонкое... Тем более, если он Ближний
 26.04.02, 15:16 Чорнобиль. Як це було...
 03.02.02, 12:42 До 10-річчя прийняття постанови про національний прапор. Кольори, що дають надію
 31.12.01, 17:15 Як святкували новий рік у Єлисаветграді
 07.12.01, 00:02 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 5)
 06.12.01, 23:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 4)
 27.11.01, 17:23 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 3)
 27.11.01, 17:16 Роман Коваль: "Я прийшов у цей світ, щоб повернути україні душі загиблих героїв"
 18.11.01, 17:44 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 2)
 11.11.01, 14:31 Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття (частина 1)
 09.11.01, 14:43 Час жорстоких перемін
 09.11.01, 14:38 Колесо історії
 08.11.01, 11:23 "Ятрань" розвалює імперію

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!