Новорічна ялинка, як ми звикли її бачити, - прикрашена іграшками, солодощами, - явище порівняно молоде. Такого вигляду вона набула у XVII столітті, прийшовши до нас із берегів Верхнього Рейну, насамперед, з Ельзасу. Хоча сам звичай бере початок ще з часів старогерманських племен і пов'язаний із язичництвом.

Розповсюдження ялинки в багатьох країнах розпочалося у містах. Цю розкіш могли собі дозволити лише багаті родини. У Франції ялинку першою прикрашала дружина герцога Орлеанського Олена Мекленбурзька. В Англії - німецька принцеса (у 1706 році), яка згодом стала дружиною Георга III, а в 1870 році у Віндзорі ялинку для дітей організувала королева Вікторія зі своїм німецьким чоловіком Альбертом Кобурзьким. З 1840-х років ялинка відома у Росії.

Незважаючи на швидке розповсюдження ялинки, прикрашеної свічками і солодощами, в кінці XIX століття майже у всій Європі на селі ялинку не прикрашали. Трохи згодом, під впливом міста, ялинку почали влаштовувати у сільських школах, а потім і в хатах.

Німецькі емігранти звичай прикрашати ялинку завезли до Америки, тривалий час її там зводили тільки на площах. Та й у самій Німеччині, як і в сусідній Франції, справжню ялинку могли собі дозволити лише заможні. Тільки в кінці XIX століття усі мешканці німецьких міст і сіл святкували Різдво і Новий рік з ялинкою.

В Іспанії і Португалії ялинка і зараз доволі рідко з'являється в будинках. На Балканах ялинці теж не надавали особливого значення. Так у Болгарії, Греції, Албанії її почали прикрашати в основному лише після Другої світової війни, а в Румунії - тільки після 1960 року.

Таке ставлення до ялинки у цих країнах пов'язане зі звичаєм "різдвяного поліна", яке поливають медом, маслом, посипають зерном, звертаються до нього, як до живої істоти.

З'явилася ялинка в мусульманських країнах у XX столітті. В 60-х роках ХХ ст. її почали прикрашати у Тегерані (Іран) та Марокко. Звичай прикрашати ялинку існував до Другої світової війни і в Турції, але в 1936 році його було заборонено з метою збереження лісу.

Чого саме ялинка? На це запитання існує кілька відповідей.

Можливо, через віру в чарівні здібності гілок, які захищали від відьом та інших злих сил. Існувала й інша точка зору: ялинка, прикрашена яблуками і горіхами, - своєрідний прообраз біблейського райського дерева.

Прикрашання ялинки пов'язане і з повір'ям старогерманських племен про те, що духи ховаються у вічнозелених ялинках, і щоб їх задобрити, потрібно їм щось піднести.

Якими подарунками ви будете задобрювати цих духів (а також своїх дітей, родичів і друзів), вирішувати саме вам.