КІРОВОГРАДУ — 250

Фото Олега ШРАМКА ЩЕДРОТИ МІСЬКИХ БЛАГОДІЙНИКІВ. ХТО ПРИЙМЕ ВІД НИХ ЕСТАФЕТУ? Частина 1
Юрій Матівос, vechirka.uafor.net
26.11.2002, 09:17

БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК НАШОГО МІСТА БУВ... У ПЕТЕРБУРЗІ

Як відомо, ще у ХІХ столітті Єлисаветград називали маленьким Парижем. Ось яке враження справило місто на відомого політичного діяча Льва Троцького: „Жодна столиця світу - ні Париж, ні Нью-Йорк - не вразила мене опісля так, як Єлисаветград, з його тротуарами, зеленими дахами, балконами, магазинами, поліцейськими і червоними кульками на ниточках. Протягом кількох годин я широко відкритими очима дивився в обличчя цивілізації".

Але непросто було впорядкувати місто, утримувати його у належному стані. Адже міської казни на це не вистачало. Для прикладу візьмемо 1838 та 1846 роки. Грошових надходжень на банківському рахунку міста у Петербурзі (свого банку Єлисаветград ще не мав) знаходилося майже 685 тисяч карбованців - сума на той час досить пристойна. Але тими коштами розпоряджався виключно Сенат, і без „Высочайшего повеления" міська Дума не могла використати на потреби міста ні копійки. Треба, скажімо, спорудити кладку через Інгул або покрити каменем квартал вулиці - бери дозвіл столиці і чітко за все відзвітуй. Щедротами Сенат не відзначався. Тому із отих 685 тисяч Єлисаветграду того року виділили аж 43 тисячі. Багато це чи мало? Давайте порахуємо. Свого часу у місті відкрили громадську гімназію на вулиці Перспективній. Затрати на те відкриття вилилися у 60 з „хвостиком" тисяч карбованців. Ось так! А у місті ж було ще безліч, кажучи сьогоднішньою мовою, комунальних, соціальних, побутових проблем. За які кошти їх розв'язувати?

Таку почесну і благородну місію взяло на себе благодійництво. Саме вони, багаті купці, ремісники, представники військової верхівки, дворянства, усвідомили, що самим лише фінансуванням із столиці місто утримувати у належному стані неможливо.

ЦАР МИКОЛА ЖИВ... НА ПЛОЩІ КІРОВА

А його треба було утримувати. Адже Єлисаветград, як центр військових поселень, часто відвідував імператор або члени „августійшої" сім'ї. Російські царі відвідували Єлисаветград у часи військових маневрів, що проводилися неподалік, протягом 1817-1888 років чотирнадцять разів. Причому, численна свита супроводжуючих зупинялася у місті. Для її розміщення вимагалися благоустроєні приміщення, звичайно, приватні. Імператор Олександр І зупинявся у будинку купця Месникова навпроти Преображенської церкви. Микола облюбував для себе будинок дворянина Горського на Успенській (тепер Гоголя), а у другий приїзд будинок купця Дружиніна на Великій Перспективній (на тому місці тепер розташоване казначейство). До речі, тоді, восени 1847 року, Микола перебував у Єлисаветграді сім днів. Він взяв участь у закладанні фундаменту палацу і штабних військових приміщень, у яких пізніше знаходилося юнкерське кавалерійське училище (тепер військове відомство).

Усі ці візити і вшанування дорого обходилися міському бюджету. Всього кілька прикладів. У 1814-1817 роках у місті відбувалося інтенсивне будівництво для військових: споруджувалися казарми для особового складу кавалерійського корпусу, Тираспольського кінно-єгерського полку, конюшень, приміщень гауптвахти, караульних тощо. На все це було відпущено понад вісім тисяч карбованців асигнаціями. На „громадський бал" з нагоди зайняття Олександром І Парижа витрачено до двох тисяч карбованців, на прийоми великих князів - братів царя - близько трьох тисяч. У той же час на будівництво вкрай потрібної місту поштової станції виділили трохи більше чотирьох тисяч карбованців, а повітове училище одержало всього 900 карбованців. Оскільки військові об'єкти щедро фінансувалися, якість робіт при їх спорудженні, матеріали були на належному рівні. Тому й збереглися до наших днів царський палац, казарми, штаби, хоча останнє століття їх ніхто як слід, не доглядав, а експлуатує надмірно.

Але місту були потрібні не лише військові адміністративні об'єкти та приватне житло, яке могли збудувати для себе багаті купці, дворянство, генерали. Треба відзначити, що на кінець XVIII століття Єлисаветград входив до п'ятірки найбільш заселених міст України. У Києві, приміром, на той час проживало 42 тисячі жителів, у Ніжині -11, Харкові - 10, у Єлисаветграді - 9. І не існувало практично жодної лікарні, школи для цивільного населення. Про громадські приміщення і мови не велося.

Майже століття у Єлисаветграді не відбувалося ніякого цивільного будівництва за бюджетні кошти. Лише 1836 року був заснований так званий будівельний комітет. На його рахунок „Всемилостивеше" переказали 150 тисяч карбованців із откупних і гільдійських сум. Третина цих коштів була витрачена на будівництво адмінприміщення на міському бульварі. (Тепер тут знаходяться облдержадміністрація та обласна рада зі своїми структурними підрозділами. Приміщення кілька разів перебудовувалося). Переважна більшість життєво важливих для міста об'єктів зводилася за рахунок благодійників і меценатів. Завдяки їхнім щедротам Єлисаветград розвивався у багатьох сферах.

Читайте також: Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 2

Архів "ВГ-Історія (до ХХ століття)"

 18.11.05, 14:37 Німе тисячоліття заговорило
 24.06.05, 14:55 Родовід. Лицарського чину чоловік
 17.06.05, 14:10 Родовід. Чи досить жінці п'яти років, щоб її полюбили?
 27.05.05, 13:23 Родовід. Світ князів Глинських
 31.08.04, 13:31 Кіровограду — 250. Кіровоградська Одеса
 30.08.04, 14:23 Зустрічі цивілізацій. Північне Причорномор'є
 16.08.04, 15:51 Археологічні знахідки. А тепер — човен
 02.07.04, 13:09 Сенсаційне відкриття. Візок Бронзового віку
 08.04.04, 17:04 Перейменування Кіровограда. Відповідаємо Юрію Матівосу: "Єлисавета — наша свята!"
 08.04.04, 17:03 Українське козацтво Буго-Гардівська Паланка за історичну правду!
 08.04.04, 16:14 Мамай. Чотири битви
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 09.02.04, 18:34 Звеличені вигадками. Ворскала. Тетянин день
 23.12.03, 15:35 Дещо з історії про податки
 28.10.03, 17:37 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 3
 22.09.03, 16:46 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 2
 17.09.03, 11:58 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 1
 09.09.03, 14:26 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 2
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 01.09.03, 16:45 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 1
 01.09.03, 16:25 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 2
 19.08.03, 16:49 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 1
 12.08.03, 20:23 До 250-річчя Кіровограда. А показати є що! І одеситам, і навіть парижанам
 08.08.03, 18:02 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. СЛОВО ВІД АВТОРА
 23.06.03, 14:20 Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
 29.12.02, 16:18 Звідки ж ця краса?
 16.12.02, 13:47 Перлина нашої історії
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 27.11.02, 13:32 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 2
 26.11.02, 09:17 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 1
 12.11.02, 16:02 Географічний центр України. "Добро і велич воєдино сплелися в імені твоїм"
 09.11.02, 11:37 9 листопада - День української писемності. Преподобний Нестор-літописець
 04.11.02, 16:54 Кіровограду - 250. Перший цукровар України
 16.10.02, 15:08 Кіровограду - 250. Коріння добра родини Журавських
 15.10.02, 11:40 У глибину віків. Де народився Гомер?
 14.10.02, 13:24 У глибину віків. Куди веде "тропа Трояна"
 08.10.02, 12:36 „Перший український діяч у Єлисаветграді..."
 16.09.02, 15:39 Він дбав про бідняків (Савелій Остроухов)
 16.09.02, 15:27 У глибину віків. Відкриття Вікентія Хвойки
 09.09.02, 14:31 Кіровограду - 250. Добротворці з родини макеєвих
 30.08.02, 18:16 У глибину віків. Трояни. Помилка Генріха Шлімана
 26.08.02, 16:34 У глибину віків. Фенікс воскресає вдома
 16.08.02, 17:25 Кіровограду - 250. Новокозачин - козацька слобода
 13.08.02, 13:12 Кіровограду - 250. Так народжувалося світло
 04.08.02, 17:18 Кіровограду - 250. Історія без вигадок і казок
 21.07.02, 14:08 Геральдичний вінок степової України
 05.07.02, 12:47 Де та Умань і що нам від того, що вона є?
 25.02.02, 19:23 Від "Ілюзіону" - до класичного танцю
 03.02.02, 13:56 Озирнися і побачиш вічність
 31.12.01, 16:48 Новорічна символіка
 17.11.01, 14:33 Із записника архіваріуса. Автографи коронованих осіб
 17.11.01, 14:29 За розпорядженням генерала Кутузова

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!