(Пращури і предтечі українського народу)

...Українці були вже тоді, коли України ще не було ні як держави, ні як поняття політичного й історичного, і навіть - географічного. Це унікальний народ, може навіть, богообраний...
Павло Загребельний

Фініст (Фенікс) Ясний Сокіл - один із персонажів давньоукраїнського фольклору, чарівний юнак в образі сокола. Фенікс - значить багряний. У слов'янській міфології він згадується як сокіл-наречений. Заздрість та підступність рідні його коханої призвели до того, що Фініст відлетів у тридев'яте царство і став героєм тамтешнього народу.

І склав той народ про незвичайного птаха одну з найпрекрасніших легенд світу: проживши кількасот років, Фенікс спалював себе, а потім воскресав з попелу молодим, щоб бути завжди таким, як він закохався. Фенікс Ясний Сокіл є символом невмирущості, відродження

* * *

Ще років двісті тому прогресивні вчені-історики висловлювали гіпотезу щодо існування у Подніпров'ї однієї з найдавніших цивілізацій планети - хліборобської держави Аррати - Оратанії - України. Вона виникла раніше від Шумеру, Єгипту, Індії, Китаю, Греції, Риму. Однак ще й сьогодні не всі навіть в Україні готові усвідомити, що наш родовід починається не із IX століття нової ери, тобто - з часів Київської Руси, а з VI-V тисячоліть старої. Тобто народу нашому - сім-вісім, а може й більше тисяч літ. Ще й тепер дехто схильний свою історію "запозичувати" у близьких і далеких сусідів, навіть коріння окремих традицій мови, географічних назв відшукують десь за кордоном.

Питання існування між Дніпром і Бугом давньоукраїнської держави, на підвалинах якої виникла Київська Русь, порушується у наукових колах давно. Але остаточного і категоричного слова історична наука ще не сказала. Тим більше, не встановлено точно місце проживання племен, що входили до держави Оратанії. Моє дослідження-версія спрямоване на вивчення цих питань. У своїй роботі я спирався на праці відомих істориків, археологів, літописців. Не залишав поза увагою народну творчість, легенди, міфи - невичерпне джерело пізнання світу.

Предметом моїх досліджень будуть чотири давньоукраїн-ських племені, що становлять частку українського народу, який заселяв у сиву давнину територію центру України.

Назва тих племен - трояни, анти, уличі, сколоти.

Разом вони утворили унікальне державне об'єднання в Європі - Київську Русь. У пропонованому читачам дослідженні прослідковується еволюційний розвиток племен, а також історія Руси на початковому етапі її існування. Тут не переповідаються історичні події взагалі: тільки у контексті їх належності до певної території - Центральної України, Придніпров'я, Північного Причорномор'я. Автор нічого не відкривав і не винаходив, лиш зібрав з різних джерел історичні факти і вишикував їх в один логічний ланцюг.

Стержневою лінією усіх матеріалів є показ тернистого багатовікового шляху українського народу до незалежності, відродження його національної самосвідомості.

* * *

Перлини світової класики лежать на моєму робочому столі: "Іліада" та "Одіссея" і "Слово про Ігорів похід". Здавалося б, що може єднати ці твори? У перших двох ідеться про події тисячолітньої давності у далекій від нас Греції. Третій висвітлює одну з яскравих сторінок нашої відносно недалекої історії. А мене вразило те спільне, схоже, що є на сторінках цих видань.

Справді, "Іліада" - то хвилююча пісня грецького народу. "Слово..." - українського. Схожий жанр, стиль, зміст творів. У обох сюжетах міфи, легенди переплелися з дійсністю. Головні герої - особи історичні. Одіссей - цар Ітаки, Ігор - князь Новгород-Сіверський. Доки вони воюють, вдома їх чекають вірні дружини - Пенелопа і Ярославна - яскраві жіночі образи світової літератури... Сон Агамемнона й Ігоря, втеча з палаючої Трої Енея й Ігоря з половецького полону...

А скільки загадок приховують сторінки "Іліади" і "Слова..." Чому, скажімо, державу Іліон автор називає ще й Троєю, хоча про особу її засновника Троя нічого не говорить. У "Слові..." чотири рази згадується Троян, а чіткого пояснення, хто він такий, не дають навіть наукові коментарі до твору. На карті світу існує немало населених пунктів, названих іменем Трояна: Троя, Троянка, Трояни, Троян, Троянів. Більшість із них - на території нашої області. А прізвища Троян, Трояновський? Звідки вони походять? Дуже схожі звичаї у героїв "Іліади" і "Слова...". Тризна, приміром, яку греки влаштували на честь загиблого героя Патрокла, немов списана зі сторінок "Слова...". А може, навпаки?

І нарешті основна ідея обох творів - заклик до єднання ватажків і грецьких, і українських, засудження чвар, розбрату. Бо вони призводять до падіння могутності держави, її роздробленості.

(Далі буде)