КІРОВОГРАДУ — 250

Пам'ятник А.ЖУРАВСЬКОМУ роботи скульптора В.Рохіна КОРІННЯ ДОБРА РОДИНИ ЖУРАВСЬКИХ
Юрій Матівос, vechirka.uafor.net
16.10.2002, 15:08

6 квітня 1882 року на ґанку Олександрівського дитячого притулку в Єлисаветграді знайшли немовля. Батьки відмовилися від хлопчика, і через місяць його всиновили Володимир Іванович і Софія Кесарівна Журавські. Назвали малюка Андрієм.

...Прізвище Журавських вперше зустрічаємо у документах міської думи за 1798 рік. Саме того літа у Єлисаветграді спалахнула сильна пожежа. У її вогні згоріли приміщення „присутственних місць", тобто адміністративні, дві церкви, більше двадцяти кварталів та 72 лавки (магазини). Постраждали сотні будівель місцевих купців та міщан. Збитки окремих з них обліковувалися десятками тисяч карбованців, а гроші тоді були дорожчі сьогоднішнього долара. Імператор Павло виділив для погорільців допомогу у вигляді позички з терміном погашення десять років.

У списках потерпілих і значиться міщанин Федір Журавський. У нього пожежа забрала майна на 700 карбованців, але від позички чоловік відмовився. (До речі, серед потерпілих таких було немало: у купця Петра Макеєва, приміром, добра згоріло на суму 23 тисячі карбованців, та позички він не взяв). Чим займався родоначальник династії Журавських у Єлисаветграді, сказати важко. Відомо лише те, що він не був ні купцем, ні священиком, ні, тим більше, дворянином, бо ці прошарки населення міст не належали до міщан. Скоріш за все він був ремісником-будівельником, про що свідчать архівні документи продовжувачів роду Журавських. Причому, на цій ниві Журавські добилися великих успіхів. Уже син Федора Афанасій був власником багатьох будинків у місті, від здачі в найм яких мав значний прибуток, що дозволило йому накопичити чималий капітал.

Власний капітал кожен витрачає по-своєму. Заможні люди нашого міста, про яких ми вже розповідали на сторінках газети і ще розповімо, були благодійниками.

„Сьогоднішні багаті відрізняються від колишніх багатих тим, що колишні багаті знали: треба допомагати бідним", - писала російська поетеса Анна Ахматова. Так розумів свою благородну позицію міщанин Афанасій Федорович Журавський. Незадовго до своєї смерті він за духовним заповітом передав міській казні 2000 карбованців з тим, щоб відсотки банківських прибутків щороку передавати бідним. Виконав батькову волю Іван Афанасійович - людина, яка теж не стояла осторонь благодійництва.

Залишили про себе пам'ять Журавські у нашому місті надовго. Вони сіяли зерно доброти, моралі, духовності, щоб проростало воно у майбутніх поколіннях. Коли у другій половині ХІХ ст. постало питання про відкриття у місті чоловічої гімназії, одним із тих, хто активно включився у втілення ідеї в життя, був Афанасій Журавський. Коли дозвіл на відкриття гімназії було одержано, міська дума створила спеціальну комісію із членів думи для будівництва приміщення під заклад. До неї увійшов і Афанасій Федорович. Він, як досвідчений знавець будівельної справи, запропонував переобладнати один із колишніх корпусів московських лавок, розташованих на вулиці Петрівській (тепер Тараса Шевченка, приміщення військового відомства). Члени думи, у їх числі і Журавський, вкладали у будівництво власні кошти. Вони ж опісля допомагали придбати обладнання, підручники і шкільні приладдя для учнів, форму.

Причетні були Афанасій Федорович та його сини Іван і Володимир до спорудження культових споруд у місті. Зокрема, цегляної Петропавловської церкви у районі сучасної вулиці Полтавської. Вона будувалася на добровільні пожертвування громадян міста, насамперед таких, як Афанасій Журавський. Він же разом з міщанами Андрієм Фалєєвим та Зиновієм Семененком споруджували церкву. На жаль, вона ненадовго пережила своїх творців, хоч могла б служити людям і тепер - храм зруйнували за радянських часів.

...Цікавою була доля хлопчика, якого у жовтні 1882 року підібрав на ґанку дитячого притулку внук Афанасія Журавського Володимир і всиновив сирітку. Андрій, здобувши попередню освіту у збудованій названим дідом гімназії, завершив навчання у Петербурзькому університеті і став біологом. Він усе своє недовге життя (загинув у 1914 році) присвятив вивченню Півночі. Андрій Володимирович був видатним ученим, організував Печорську дослідну сільськогосподарську станцію. На знак поваги до наукового подвигу вченого йому 25 травня 1981 року в с. Усть-Цильмі (Печора) відкрито пам'ятник. Гадаю, місто над Інгулом, для розвитку якого так багато зробила родина Журавських, теж повинно увічнити пам'ять про них.

На знімку: пам'ятник А.ЖУРАВСЬКОМУ роботи скульптора В.Рохіна

Архів "ВГ-Історія (до ХХ століття)"

 18.11.05, 14:37 Німе тисячоліття заговорило
 24.06.05, 14:55 Родовід. Лицарського чину чоловік
 17.06.05, 14:10 Родовід. Чи досить жінці п'яти років, щоб її полюбили?
 27.05.05, 13:23 Родовід. Світ князів Глинських
 31.08.04, 13:31 Кіровограду — 250. Кіровоградська Одеса
 30.08.04, 14:23 Зустрічі цивілізацій. Північне Причорномор'є
 16.08.04, 15:51 Археологічні знахідки. А тепер — човен
 02.07.04, 13:09 Сенсаційне відкриття. Візок Бронзового віку
 08.04.04, 17:04 Перейменування Кіровограда. Відповідаємо Юрію Матівосу: "Єлисавета — наша свята!"
 08.04.04, 17:03 Українське козацтво Буго-Гардівська Паланка за історичну правду!
 08.04.04, 16:14 Мамай. Чотири битви
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 09.02.04, 18:34 Звеличені вигадками. Ворскала. Тетянин день
 23.12.03, 15:35 Дещо з історії про податки
 28.10.03, 17:37 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 3
 22.09.03, 16:46 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 2
 17.09.03, 11:58 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 1
 09.09.03, 14:26 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 2
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 01.09.03, 16:45 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 1
 01.09.03, 16:25 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 2
 19.08.03, 16:49 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 1
 12.08.03, 20:23 До 250-річчя Кіровограда. А показати є що! І одеситам, і навіть парижанам
 08.08.03, 18:02 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. СЛОВО ВІД АВТОРА
 23.06.03, 14:20 Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
 29.12.02, 16:18 Звідки ж ця краса?
 16.12.02, 13:47 Перлина нашої історії
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 27.11.02, 13:32 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 2
 26.11.02, 09:17 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 1
 12.11.02, 16:02 Географічний центр України. "Добро і велич воєдино сплелися в імені твоїм"
 09.11.02, 11:37 9 листопада - День української писемності. Преподобний Нестор-літописець
 04.11.02, 16:54 Кіровограду - 250. Перший цукровар України
 16.10.02, 15:08 Кіровограду - 250. Коріння добра родини Журавських
 15.10.02, 11:40 У глибину віків. Де народився Гомер?
 14.10.02, 13:24 У глибину віків. Куди веде "тропа Трояна"
 08.10.02, 12:36 „Перший український діяч у Єлисаветграді..."
 16.09.02, 15:39 Він дбав про бідняків (Савелій Остроухов)
 16.09.02, 15:27 У глибину віків. Відкриття Вікентія Хвойки
 09.09.02, 14:31 Кіровограду - 250. Добротворці з родини макеєвих
 30.08.02, 18:16 У глибину віків. Трояни. Помилка Генріха Шлімана
 26.08.02, 16:34 У глибину віків. Фенікс воскресає вдома
 16.08.02, 17:25 Кіровограду - 250. Новокозачин - козацька слобода
 13.08.02, 13:12 Кіровограду - 250. Так народжувалося світло
 04.08.02, 17:18 Кіровограду - 250. Історія без вигадок і казок
 21.07.02, 14:08 Геральдичний вінок степової України
 05.07.02, 12:47 Де та Умань і що нам від того, що вона є?
 25.02.02, 19:23 Від "Ілюзіону" - до класичного танцю
 03.02.02, 13:56 Озирнися і побачиш вічність
 31.12.01, 16:48 Новорічна символіка
 17.11.01, 14:33 Із записника архіваріуса. Автографи коронованих осіб
 17.11.01, 14:29 За розпорядженням генерала Кутузова

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!