КІРОВОГРАДУ—250

Тут стояла Знаменська церква. Фото Олега Шрамка НОВОКОЗАЧИН — КОЗАЦЬКА СЛОБОДА
Юрій Матівос, vechirka.uafor.net
16.08.2002, 17:25

Коли у січні 1752 року вийшов царський указ про заснування Нової Сербії та будівництво на правому березі Інгулу земляної фортеці, туди подалося чимало жителів Лівобережної України і центральної Росії. Їх кликали принадливі незаймані степи з густою рослинністю й багатою живністю, зариблені річки, а ще більше пільги, що їх обіцяв переселенцям уряд за освоєн-ня нових земель. Навесні першими прибули сюди розкольники із середньої смуги Росії - колишні українські селяни, які ще у другій половині XVI століття перебралися з Правобережжя в глибину Росії, рятуючись від уніатської католицької Польщі. Тікали туди, "де бодай релігійного гніту немає, де бодай у свято не примушують працювати", - писав видатний церковний діяч України Іван Огієнко.

Та й на новому місці прихильників старої православної віри чекало нелегке життя: у російській церкві стався розкол, вводилися нові богослужбові книги, обряди, "триперстя", шестикутний хрест. Довго і безуспішно боролися старовіри з "никонівцями", і коли випала нагода перебратися на нові місця, без вагань це зробили. Так у межиріччі Інгулу та Інгульця виникли розкольницькі слободи Клинці, Калинівка, Червоний Яр. А біля фортеці виникло козаче поселення, що звалося Слобідським козачим полком, - повідомляє в "Историческом очерке г.Елисаветграда" колишній міський голова Олександр Пашутін. Із тих козаків негайно було утворене військове поселення Новокозачин, - дає довідку збірник матеріалів "Живописная Россія".

Д.Купченко

Історія незвичайного поселення практично не вивчалася, навіть назва його в історичних джерелах зустрічається з відомих причин дуже рідко. (У горезвісному маніфесті Катерини II стосовно зруйнування Запорізької Січі сказано: "...с истреблением на будущее время и самого названия запорожских козаков"). А з цього поселення, пізніше слободи, й розпочалася розбудова міста на обох берегах Інгулу.

...Основними вулицями Новокозацької слободи були Знаменська (не Знам'янська), Церковна та Павлівська (тепер відповідно Тобілевича, Каховська та Артема) до перетину їх з Верхнєбиківською. Назви перших двох глибоко символічні. Їхня історія розпочинається з XI-го століття, коли у церквах Київської Русі склалася система культового співу під назвою знаменний або стовбовий розспів. Його у кінці XVIII стліття і вирішив замінити європейським патріарх московський Никон, що і поклало, власне, початок розколу церкви. Вірними знаменному розспіву залишилися тільки старообрядці.

Отож, заснувавши на березі Інгулу поселення, новокозачинці вирішили збудувати тут свою церкву, яку назвали Знаменською в честь релігійного свята Знамення Господнього, особливо шанованого старовірами. За словами Пашутіна, після Троїцької церкви у фортеці (збудована у 1755 році) Знаменська найдавніша. Її споруджено і освячено 1756 року на просторому майдані, звідки пізніше забудовувались вулиці Знаменська та Церковна. У 1798 році під час великої пожежі дерев'яна церква згоріла. Її невдовзі відновили і вона служила прихожанам майже сто років. А в 1893 році місцевий купець Дмитро Купченко, чиї предки переселилися на береги Інгулу одними з перших, на свій кошт спорудив цегляну трипрестольну церкву з цегляною огорожею. Крім того, щедрий меценат-нащадок давнього козацького роду збудував при храмі церковно-приходську школу, в якій вчилися діти прихожан. На все будівництво було витрачено майже 80 тисяч карбованців - сума на той час колосальна. (Для порівняння: будівництво нині діючої Преображенської церкви обійшлося у 60 тисяч карбованців). Храм-красень, який міг служити людям не одне століття, проіснував лише близько сорока років: його, як і інші церкви, зруйнували більшовики-безбожники. На місці, де колись стояла Знаменська церква, тепер знаходиться міська санепідемстанція.

Д.Купченко

...Ми готуємося урочисто відзначити 250-річчя рідного міста. Подумаємо і про нове ім'я для нього, бо існуюче - ні до чого. Але так само, на мою думку, не мають історичного підгрунтя твердження про те, що основу розбудови міста поклала фортеця Св.Єлисавети. Звичайно, будівництво фортеці послужило поштовхом до ширшого заселення цього краю. Та цілих двадцять років фортеця існувала як військова одиниця, а навколо неї розвивалися поселення (слободи), що мали свої назви: Грецька або Бикова, Солдатська (вона ж Пермська), Ковалівська, Криничанська, Поділ. Усі вони разом із фортецею входили на рівних до складу Нової Сербії, а з 1764 року - Єлисаветинської (не Єлисаветградської!) провінції. Про те, що фортечна військова адміністрація не мала вирішального впливу на ци-вільну владу, свідчить той факт, що вже у 1755 році існував міський магістрат, а значить, діяло міське самоврядування.

Окремою сторінкою захопливої історії нашого міста треба виділити Новокозачин. Він був своєрідною столицею Слобідського козачого полку, заснованого ще у 1753 році із старовірів. Тобто, за рік до початку будівництва фортеці. А селилися козаки полку на Знаменській, Церковній, Павлівській вулицях, у Знаменському провулку. Ходили молитися у найдавнішу Знаменську церкву міста.

Архів "ВГ-Історія (до ХХ століття)"

 18.11.05, 14:37 Німе тисячоліття заговорило
 24.06.05, 14:55 Родовід. Лицарського чину чоловік
 17.06.05, 14:10 Родовід. Чи досить жінці п'яти років, щоб її полюбили?
 27.05.05, 13:23 Родовід. Світ князів Глинських
 31.08.04, 13:31 Кіровограду — 250. Кіровоградська Одеса
 30.08.04, 14:23 Зустрічі цивілізацій. Північне Причорномор'є
 16.08.04, 15:51 Археологічні знахідки. А тепер — човен
 02.07.04, 13:09 Сенсаційне відкриття. Візок Бронзового віку
 08.04.04, 17:04 Перейменування Кіровограда. Відповідаємо Юрію Матівосу: "Єлисавета — наша свята!"
 08.04.04, 17:03 Українське козацтво Буго-Гардівська Паланка за історичну правду!
 08.04.04, 16:14 Мамай. Чотири битви
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 09.02.04, 18:34 Звеличені вигадками. Ворскала. Тетянин день
 23.12.03, 15:35 Дещо з історії про податки
 28.10.03, 17:37 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 3
 22.09.03, 16:46 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 2
 17.09.03, 11:58 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 1
 09.09.03, 14:26 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 2
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 01.09.03, 16:45 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 1
 01.09.03, 16:25 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 2
 19.08.03, 16:49 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 1
 12.08.03, 20:23 До 250-річчя Кіровограда. А показати є що! І одеситам, і навіть парижанам
 08.08.03, 18:02 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. СЛОВО ВІД АВТОРА
 23.06.03, 14:20 Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
 29.12.02, 16:18 Звідки ж ця краса?
 16.12.02, 13:47 Перлина нашої історії
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 27.11.02, 13:32 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 2
 26.11.02, 09:17 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 1
 12.11.02, 16:02 Географічний центр України. "Добро і велич воєдино сплелися в імені твоїм"
 09.11.02, 11:37 9 листопада - День української писемності. Преподобний Нестор-літописець
 04.11.02, 16:54 Кіровограду - 250. Перший цукровар України
 16.10.02, 15:08 Кіровограду - 250. Коріння добра родини Журавських
 15.10.02, 11:40 У глибину віків. Де народився Гомер?
 14.10.02, 13:24 У глибину віків. Куди веде "тропа Трояна"
 08.10.02, 12:36 „Перший український діяч у Єлисаветграді..."
 16.09.02, 15:39 Він дбав про бідняків (Савелій Остроухов)
 16.09.02, 15:27 У глибину віків. Відкриття Вікентія Хвойки
 09.09.02, 14:31 Кіровограду - 250. Добротворці з родини макеєвих
 30.08.02, 18:16 У глибину віків. Трояни. Помилка Генріха Шлімана
 26.08.02, 16:34 У глибину віків. Фенікс воскресає вдома
 16.08.02, 17:25 Кіровограду - 250. Новокозачин - козацька слобода
 13.08.02, 13:12 Кіровограду - 250. Так народжувалося світло
 04.08.02, 17:18 Кіровограду - 250. Історія без вигадок і казок
 21.07.02, 14:08 Геральдичний вінок степової України
 05.07.02, 12:47 Де та Умань і що нам від того, що вона є?
 25.02.02, 19:23 Від "Ілюзіону" - до класичного танцю
 03.02.02, 13:56 Озирнися і побачиш вічність
 31.12.01, 16:48 Новорічна символіка
 17.11.01, 14:33 Із записника архіваріуса. Автографи коронованих осіб
 17.11.01, 14:29 За розпорядженням генерала Кутузова

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!