Свідчать документи. 1876 рік. На виставці навчальних посібників у Лондоні російський винахідник Павло Яблочков одержав патент на електричну дугову лампу - так звану "свічку Яблочкова". Вона стала піонером промислових електричних джерел світла.

1877 рік. "Свічкою Яблочкова" освітлено одну із центральних вулиць Парижа - Авеню де Опера.

Рік 1880, 14 березня. Газета "Елисаветградский вестник" повідомила про приїзд до міста представника Київського товариства електроосвітлення "Яблочков і К". З ним зустрівся місцевий землевласник і меценат Бенардос. Він взявся вивчити попит на електроосвітлення у невеликому провінційному місті. Зупинилися на тому, що треба випробувати невідомі поки що нікому машини на розважальних закладах. Бенардос переконував власників, що новий вид освітлення гарантує їм аншлаг, а значить і прибутки.

Другого квітня 1880 року відбулася перша циркова вистава, освітлена за системою Яблочкова. Зал був переповнений, і важко сказати, на яку подію прийшли люди подивитися. Кореспондент "Елисаветградского вестника" із захопленням писав: "Освітлення вдалося повністю, незважаючи на те, що обладнувалося нашвидку. Сама вистава була нікудишня, збір забезпечило електроосвітлення. Воно було таке величне і так не підходило до вистави, як біла, зшита за останньою модою красива сукня брудній базарній бабі. Величезний натовп на Петрівській вулиці напроти цирку спостерігав за блиском і ефектом електричного світла. Два ліхтарі, один на даху цирку, а другий біля входу, так добре освітлювали Петрівську вулицю на відстані більше кварталу, що за 50 кроків від них можна було читати".

Отож випробовування "свічки Яблочкова" у Єлисаветграді було успішним. Згадуваний цирк знаходився на нинішній вулиці Шевченка, на місці, де тепер розташована дитяча поліклініка. Наступними адресами, де невтомний Бенардос намітив провести експерименти з освітленням, були міський бульвар (тепер площа Кірова), прилеглі до нього магазини, клуб громадських зборів (на його місці збудовано приміщення Ощадбанку), а також театр. Далі плани електриків стосувалися освітлення вулиць Двірцевої або ж Перспективної повністю.

13 квітня газета з гордістю повідомляла: „10-го увечері зал клубу громадських зборів був яскраво освітлений і спектакль аматорського гуртка (Кропивницького і Тобілевича) пройшов з великим успіхом.

11 і 12 квітня було здійснено освітлення міського бульвару: запалено два ліхтарі на павільйонах. Освітлення вдалося і було дуже ефектним", - зазначають журналісти.

Таким чином електрична енергія прийшла у наше місто другого квітня 1880 року, і воно відразу посвітлішало. У прямому і переносному значенні: адже аж до початку ХХ ст. Єлисаветград освітлювався спочатку олійними ліхтарями (з 1850 року), а потім гасовими. Тому зрозумілі емоції газетярів і жителів, коли вони вперше побачили електричне освітлення. Воно дало змогу запустити у липні 1897 року електротрамвай. Справжню революцію в електрифікацію міста вніс інженер Євген Тамм. З його ініціативи і за безпосередньої участі у 1908 році в Єлисаветграді було відкрито електростанцію. Вона обслуговувала насосну станцію міського водоводу, трамвай, освітлювала житло і вулиці. Першого травня 1930 року у Зінов'євську було відкрито районну електростанцію.

Втім, це вже сторінка сьогоднішнього дня.