КІРОВОГРАДУ — 250

ДОБРОТВОРЦІ З РОДИНИ МАКЕЄВИХ
Юрій Матівос, vechirka.uafor.net
09.09.2002, 14:31

16 жовтня (ст.ст.) 1762 року російська імператриця Катерина ІІ видала указ, згідно з яким розкольникам, що селилися поблизу фортеці св.Єлисавети, дозволено було займатися торгівлею і зватися купцями. Цим правом негайно скористався Петро Макеєв - один із тих переселенців, хто прибув на береги Інгулу ще в 1755 році.

Новоспечений купець поставив справу на широку ногу. Він одним із перших у цих краях запропонував місцевим жителям „красний товар", тобто тканини, або, як їх ще називали, мануфактуру. Щоб створити для торгівлі належні умови, Петро Макеєв збудував на лівому березі річки за власні кошти красні ряди - низку лавок (магазинів), у яких торгували тканинами, привезеними переважно із Москви, Московської та Володимирівської губерній Росії. Незабаром із цих красних лавок виникла ціла вулиця, яку назвали Купецькою. Так вулиця звалася до 1813 року, коли на ній спорудили Преображенську церкву і вулицю „перехрестили" у Преображенську. В радянські часи років із шістдесят вулиця носила ім'я німецького комуніста Карла Лібкнехта, а на початку 90-х років минулого століття їй повернули попередню назву. Купецька вулиця поклала початок розкішному базару, що розтягнувся аж до річки. Тепер на цьому місці розташований торговельний центр, він практично ровесник нашого міста.

У липні 1798 року Єлисаветград охопила сильна пожежа, вигоріли цілі квартали, постраждало багато людей. Макеєву було нанесено збитків на 23000 карбованців - сума на той час величезна. Уряд надав погорільцям пільгову безвідсоткову позику. Макеєв від неї відмовився, „залікував рани" сам. Можливо, цей благородний вчинок сприяв тому, що Петро Макеєв одним із перших (і небагатьох!) у місті одержав звання купця першої гільдії. (До першої гільдії зараховувалися купці, які вели внутрішню і зовнішню торгівлю, з капіталом від 10 до 50 тисяч карбованців; до другої - тільки ті, що вели внутрішню торгівлю, з капіталом від 5 до 10 тисяч карбованців; до третьої - торговці з капіталом від 1 до 50 тисяч карбованців).

Петро Макеєв започаткував купецьку династію, створивши одну з найбагатших торговельних фірм у місті. Його справу продовжували сини, внуки. І всі вони були благодійниками, багато робили для розбудови, благоустрою міста, яке дуже любили. Цим уславився Микола Микитович - міський голова з 1857 по 1860 рік. За часів перебування на високій посаді Миколи Макеєва місто збагатилося кількома новобудовами, зокрема, шістьма магазинами.

Через чотири роки посаду міського голови Миколи Макеєва зайняв його брат Іван. Ця людина посідає особливе місце у династії купців Макеєвих. Насамперед, він єдиний серед міських голів усіх часів володів званням „Особистий почесний громадянин". Не буду переказувати про діяльність Івана Микитовича на посту міського голови. Відзначу лише те, що, склавши повноваження з цієї посади у 1865 році, він продовжував служити рідному місту. 1 червня 1871 року в Єлисаветграді було відкрито дитячий притулок для дітей-сиріт на 50 ліжок. Ініціативу у цій справі проявив почесний громадянин Іван Макеєв. Його й призначили директором притулку. На цій посаді Іван Микитович перебував до смерті у вересні 1887 року. Відчуваючи свій близький кінець, ця благородна, гуманна людина за духовним заповітом пожертвувала через банк вічним вкладом 10000 карбованців, щоб щорічні відсотки з них направлялися на розвиток ремесел при міських народних училищах.

Батькову волю виконав син Іван. Пізніше і цей представник династії Макеєвих впише короткий, але вагомий рядок в історію міста. Коли у Єлисаветграді облаштувався водогін, Івана Івановича призначили членом водогінної комісії, він був правою рукою міського голови Олександра Пашутіна. У комісії перебував ще один Макеєв - Іполит. Він на той час був попечителем п'ятого народного училища, що знаходилося на Успенській (тепер Гоголя) вулиці. Завдяки його турботам і фінансуванню у дворі закладу було споруджено приміщення для слюсарної і столярної майстерень, у яких діти малоімущих жителів міста вчилися ремеслу. Іполит Іванович збудував також два великих павільйони під залізним дахом на Ярмарковій площі.

Ось таким були життя, громадська і громадянська діяльність корінних жителів міста над Інгулом, його патріотів, людинолюбів і благодійників родини Макеєвих протягом півтора століття. Вдячні жителі Єлисаветграда вшанували пам'ять добротворців. Один з бульварів міста називався Макеєвським (тепер площа Б.Хмельницького). На жаль, пізніше настало забуття. Настав, певне, час відновити втрачену пам'ять про людей, які вписали яскраву сторінку в історію міста, що готується відзначити свою 250-ту річницю.

Архів "ВГ-Історія (до ХХ століття)"

 18.11.05, 14:37 Німе тисячоліття заговорило
 24.06.05, 14:55 Родовід. Лицарського чину чоловік
 17.06.05, 14:10 Родовід. Чи досить жінці п'яти років, щоб її полюбили?
 27.05.05, 13:23 Родовід. Світ князів Глинських
 31.08.04, 13:31 Кіровограду — 250. Кіровоградська Одеса
 30.08.04, 14:23 Зустрічі цивілізацій. Північне Причорномор'є
 16.08.04, 15:51 Археологічні знахідки. А тепер — човен
 02.07.04, 13:09 Сенсаційне відкриття. Візок Бронзового віку
 08.04.04, 17:04 Перейменування Кіровограда. Відповідаємо Юрію Матівосу: "Єлисавета — наша свята!"
 08.04.04, 17:03 Українське козацтво Буго-Гардівська Паланка за історичну правду!
 08.04.04, 16:14 Мамай. Чотири битви
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 09.02.04, 18:34 Звеличені вигадками. Ворскала. Тетянин день
 23.12.03, 15:35 Дещо з історії про податки
 28.10.03, 17:37 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 3
 22.09.03, 16:46 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 2
 17.09.03, 11:58 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 1
 09.09.03, 14:26 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 2
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 01.09.03, 16:45 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 1
 01.09.03, 16:25 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 2
 19.08.03, 16:49 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 1
 12.08.03, 20:23 До 250-річчя Кіровограда. А показати є що! І одеситам, і навіть парижанам
 08.08.03, 18:02 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. СЛОВО ВІД АВТОРА
 23.06.03, 14:20 Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
 29.12.02, 16:18 Звідки ж ця краса?
 16.12.02, 13:47 Перлина нашої історії
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 27.11.02, 13:32 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 2
 26.11.02, 09:17 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 1
 12.11.02, 16:02 Географічний центр України. "Добро і велич воєдино сплелися в імені твоїм"
 09.11.02, 11:37 9 листопада - День української писемності. Преподобний Нестор-літописець
 04.11.02, 16:54 Кіровограду - 250. Перший цукровар України
 16.10.02, 15:08 Кіровограду - 250. Коріння добра родини Журавських
 15.10.02, 11:40 У глибину віків. Де народився Гомер?
 14.10.02, 13:24 У глибину віків. Куди веде "тропа Трояна"
 08.10.02, 12:36 „Перший український діяч у Єлисаветграді..."
 16.09.02, 15:39 Він дбав про бідняків (Савелій Остроухов)
 16.09.02, 15:27 У глибину віків. Відкриття Вікентія Хвойки
 09.09.02, 14:31 Кіровограду - 250. Добротворці з родини макеєвих
 30.08.02, 18:16 У глибину віків. Трояни. Помилка Генріха Шлімана
 26.08.02, 16:34 У глибину віків. Фенікс воскресає вдома
 16.08.02, 17:25 Кіровограду - 250. Новокозачин - козацька слобода
 13.08.02, 13:12 Кіровограду - 250. Так народжувалося світло
 04.08.02, 17:18 Кіровограду - 250. Історія без вигадок і казок
 21.07.02, 14:08 Геральдичний вінок степової України
 05.07.02, 12:47 Де та Умань і що нам від того, що вона є?
 25.02.02, 19:23 Від "Ілюзіону" - до класичного танцю
 03.02.02, 13:56 Озирнися і побачиш вічність
 31.12.01, 16:48 Новорічна символіка
 17.11.01, 14:33 Із записника архіваріуса. Автографи коронованих осіб
 17.11.01, 14:29 За розпорядженням генерала Кутузова

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!