ДО 250-річчя КІРОВОГРАДА

ЗЖУ Юрій Матівос
МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. СЛОВО ВІД АВТОРА
Юрій Матівос, vechirka.uafor.net
08.08.2003, 18:02

У міста над сивим Інгулом складна, надто заплутана історія, особливо в ранній стадії його розвитку. У вогні великої пожежі, що сталася 10 липня 1798 року, згоріли майже всі документи адміністративних установ і церковні книги. Тож більше півстоліття з тієї історії випало. Відновлювали її у більшості своїй на вигадках нечистих на слово дослідників, від праць яких дуже тхне фальсифікацією. До того ж, довгий час над історією цієї країни — спочатку царської імперії, а пізніше радянської — витала сіра тінь колоніальної ідеологи, коли вершителями долі багатьох народів вважалися спочатку "великороси", потім "старший брат".

На замовлення і за вказівкою царів та їхніх слуг дворянські історики місцевого значення, а надто одесит Аполлон Скальковський (до речі, юрист за освітою) нав'язували авторам шовіністичні погляди на історію України взагалі, нашого міста зокрема. Саме Скальковський у своїх публікаціях на сторінках журналу "Записки Одеського товариства історії та старожитностей" у середині XIX століття на підставі сумнівних документів, яких крім нього ніхто не бачив, "відтворив" початковий період історії міста. Основною тезою його "досліджень" було: "Прийшли росіяни і все збудували, а до цього тут був дикий степ". Свої погляди він виклав, в основному, у третьому томі названих "Записок,..". Вони майже два століття служили головним першоджерелом авторів, які писали про наше місто, дехто черпає дані Скальковського й досі. Використовують його ж працю "Хронологічний огляд історії Новоросійського краю. 1730-1823".

Як відомо, зламати відсталість, стандартність мислення у науці, надто історичній, дуже важко. Особливо, коли його скеровують в ідеологічному руслі і змушують працювати на владу. Старше покоління радянських науковців-істориків змушене було працювати під гаслом "Історія України починається з жовтня 1917 року". Тобто, були ми малоросами з часів Петра Першого, ними і залишаємося. Тому так і вивчалася історія рідного краю — брали те, що зверху лежить. Копати було важко. Та й для чого? Все рівно документів, що знаходилися у спецфондах архівів під сімома замками, ніхто не давав. Та якщо комусь пощастило якимось чином їх здобути — хто б їх надрукував? Скільки років приховували від нас фундаментальні праці Михайла Грушевського, Дмитра Яворницького, Миколи Костомарова, Дмитра Антоновича, інших видатних істориків України. Чи багатьом, навіть викладачам історії у середній школі, відома праця Наталії Полонської-Василенко "Заселення Південної України в половині ХVIII століття"? Ця авторка, за влучним визначенням видатного історика О.Оглоблина, "відвоювала Південну Україну від Москви, яка привласнила її собі, найменувавши Новоросією".

Ось чому працювати над пропонованим читачеві нарисом було непросто. Хоча я понад 30 років займаюсь історичним краєзнавством, перековтав тонни пилу в архівах і бібліотеках Кіровограда, Одеси, Києва, Москви, Петербурга, маю сотні краєзнавчих публікацій на сторінках столичних і місцевих газет та журналів, видав свого часу два путівники по місту і області, для написання правдивого, побудованого на конкретних фактах дослідження про рідне місто довелося повторно збирати матеріал, що за теперішніх умов дуже непросто.

Свою працю я назвав історико-публіцистичним нарисом. Такий жанр був обумовлений тим, що строго історичні факти часом пересипаються легендами, міфами, переказами, що народилися у наших краях. Це робить текст нарису динамічнішим, цікавішим, читабельнішим.

Як відомо, наше місто носило кілька назв — Новокозачин, Єлизаветград, Зінов'ївськ, Кірове, Кіровоград. Усі вони у книзі так і називаються, і події, що відбувалися, відповідають тим назвам. Наприклад, Новокозацька слобода, повінь у Єлизаветграді, інститут у Зінов'ївську і т.д.

За достовірність поданих у тексті посилань на архівні документи та друковані джерела автор несе повну відповідальність.

Щодо назви міста дожовтневої. В історичній літературі існує кілька форм написань. Одні у назві вживають літеру "з" (Єлизаветград), інші "с" (Єлисаветград). В "УРЕ" (друге видання), наприклад, вживаються обидва варіанти. То як правильно? Плутанину вніс згадуваний Скальковський. Річ у тім, що фортеця справді називалася іменем святої Єлисавети. Факт незаперечний — так написано у царському указі. А оскільки Скальковський "веде" початок міста від фортеці, то в його назву вставляє оте святе "с", мовляв, вона походить не від цариці. Більшість подальших дослідників сприймали таку вигадку за дійсність.

Але це зовсім не так. Із подальшого тексту читач зрозуміє, що не місто бере свій початок від фортеці, а навпаки. Десять років (1754 — 1764) у безпосередній близькості одне від одного знаходилось кілька поселень — Новослобідський козацький полк (Новокозачин), Грецька та Солдатська слободи, а також фортеця св.Єлисавети.

У 1764 році на території України вводився поділ на провінції. Слобода біля фортеці стала центром Єлисаветинської провінції, зазначає "Історія міст і сіл УРСР...". І це абсолютно правильно. Але — що за нісенітниця: слобода (не вказано яка) стала центром провінції і її назвали Єлисаветинською. Виходить, від фортеці? Це ще один доказ фальсифікації історії Скальковським. Адже він писав свої твори після зруйнування російським царизмом Запорозької Січі, коли за вказівкою Катерини II заборонялося навіть згадувати саму назву Січі. А тут — Новокозачин. Фальсифікатор викидає першоназву козацької слободи, замінює її Єлисаветинською, а документ, згідно з яким ще за часів існування Січі слободу назвали Новокозачин, знищує. Відтоді його праця стає першоджерелом. Насправді ж колишня провінція у складі кількох слобід та фортеці одержала статус міста у 1775 році із назвою Єлизаветград. Тому автор пропонованого нарису саме так, через "з", називає місто. Виняток, через "с", допускаю лише там, де цитую документи.

(Далі буде)

Архів "ВГ-Історія (до ХХ століття)"

 18.11.05, 14:37 Німе тисячоліття заговорило
 24.06.05, 14:55 Родовід. Лицарського чину чоловік
 17.06.05, 14:10 Родовід. Чи досить жінці п'яти років, щоб її полюбили?
 27.05.05, 13:23 Родовід. Світ князів Глинських
 31.08.04, 13:31 Кіровограду — 250. Кіровоградська Одеса
 30.08.04, 14:23 Зустрічі цивілізацій. Північне Причорномор'є
 16.08.04, 15:51 Археологічні знахідки. А тепер — човен
 02.07.04, 13:09 Сенсаційне відкриття. Візок Бронзового віку
 08.04.04, 17:04 Перейменування Кіровограда. Відповідаємо Юрію Матівосу: "Єлисавета — наша свята!"
 08.04.04, 17:03 Українське козацтво Буго-Гардівська Паланка за історичну правду!
 08.04.04, 16:14 Мамай. Чотири битви
 24.02.04, 10:28 Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
 09.02.04, 18:34 Звеличені вигадками. Ворскала. Тетянин день
 23.12.03, 15:35 Дещо з історії про податки
 28.10.03, 17:37 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 3
 22.09.03, 16:46 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 2
 17.09.03, 11:58 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 1
 09.09.03, 14:26 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 2
 02.09.03, 14:19 Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
 02.09.03, 14:05 До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
 01.09.03, 16:45 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 1
 01.09.03, 16:25 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 2
 19.08.03, 16:49 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 1
 12.08.03, 20:23 До 250-річчя Кіровограда. А показати є що! І одеситам, і навіть парижанам
 08.08.03, 18:02 До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. СЛОВО ВІД АВТОРА
 23.06.03, 14:20 Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
 29.12.02, 16:18 Звідки ж ця краса?
 16.12.02, 13:47 Перлина нашої історії
 07.12.02, 04:25 7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
 27.11.02, 13:32 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 2
 26.11.02, 09:17 Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 1
 12.11.02, 16:02 Географічний центр України. "Добро і велич воєдино сплелися в імені твоїм"
 09.11.02, 11:37 9 листопада - День української писемності. Преподобний Нестор-літописець
 04.11.02, 16:54 Кіровограду - 250. Перший цукровар України
 16.10.02, 15:08 Кіровограду - 250. Коріння добра родини Журавських
 15.10.02, 11:40 У глибину віків. Де народився Гомер?
 14.10.02, 13:24 У глибину віків. Куди веде "тропа Трояна"
 08.10.02, 12:36 „Перший український діяч у Єлисаветграді..."
 16.09.02, 15:39 Він дбав про бідняків (Савелій Остроухов)
 16.09.02, 15:27 У глибину віків. Відкриття Вікентія Хвойки
 09.09.02, 14:31 Кіровограду - 250. Добротворці з родини макеєвих
 30.08.02, 18:16 У глибину віків. Трояни. Помилка Генріха Шлімана
 26.08.02, 16:34 У глибину віків. Фенікс воскресає вдома
 16.08.02, 17:25 Кіровограду - 250. Новокозачин - козацька слобода
 13.08.02, 13:12 Кіровограду - 250. Так народжувалося світло
 04.08.02, 17:18 Кіровограду - 250. Історія без вигадок і казок
 21.07.02, 14:08 Геральдичний вінок степової України
 05.07.02, 12:47 Де та Умань і що нам від того, що вона є?
 25.02.02, 19:23 Від "Ілюзіону" - до класичного танцю
 03.02.02, 13:56 Озирнися і побачиш вічність
 31.12.01, 16:48 Новорічна символіка
 17.11.01, 14:33 Із записника архіваріуса. Автографи коронованих осіб
 17.11.01, 14:29 За розпорядженням генерала Кутузова

"ВГ" №4
(21.01.2005)
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!