ПЕРШИЙ ЦУКРОВАР УКРАЇНИ
Юрій Матівос, vechirka.uafor.net
04.11.2002, 16:54
Як свідчать історичні джерела, цукрова промисловість України веде початок з 1822 року, коли дідич Канівського повіту Київської губернії І.Понятовський збудував у своєму маєтку першу цукроварню. Через 25 років, зазначає відома дослідниця історії України Наталія Полонська-Василенко, наша країна мала вже цілу мережу цукроварень і в першій половині ХІХ століття вивозила цінний продукт за кордон. Ці дані, безсумнівно, відповідають дійсності. З одним лише уточненням: говорячи про зародження галузі в Україні, вчена мала на увазі виготовлення цукру з буряків. Таке цукроваріння зародилося на початку ХІХ ст., коли російський винахідник Я.Єсипов розробив технологію одержання цукру з коренів цієї культури. До того у багатьох країнах світу солодкий продукт виготовлявся з тростинної сировини, що завозилася із субтропічних країн, де її вирощують. Першим переробником солодкої тростини на цукор в Україні став купець першої гільдії Іван Масленников. Про життя цієї неординарної людини збереглося надто мало матеріалів: газети у нашому місті не видавалися, архівна справа ще не набула належного рівня. Деякі дані про той період історії міста знаходимо у стислих записах міської думи. Отже, Іван Масленников. Його ім'я разом з іншим купцем, Семеном Сеньковським, згадується у документах за 1762 рік, коли указом Сенату переселенцям-розкольникам, які поселилися біля фортеці св.Єлисавети у 1755 році, було надано право займатися торгівлею. Вони й стали засновниками купецького прошарку у місті. Першою з перших стала велика і багата родина Масленникових. Походила вона із заможних землевласників Чернігівської губернії. На берегах Інгулу Масленникови теж скупили значну кількість землі і зайнялися виробництвом та переробкою зерна, облаштувавши для цього кілька вітряних млинів. Борошномельний бізнес приносив значні прибутки, Масленникови відправляли борошно у саму столицю імперії. У Петербурзі Іван дізнався про існування там цукрорафінадного заводу, який ще з 1719 року працював на довізному тростинному цукрі-сирці. Повернувшись додому, Масленников доповів про побачене князю Потьомкіну - володарю Новоросії, чия резиденція знаходилася у Єлисаветграді. „Найсвітліший" вважав себе покровителем торгівлі. Тому справу про відкриття у місті заводу для переробки тростини було вирішено без зволікань. Так 1785 року в Єлисаветграді першим в Україні і другим у Російській імперії виник цукровий завод. Нове виробництво приносило господарю колосальні прибутки, невдовзі він уже наймав морські судна, щоб відправляти свою продукцію за кордон. Дуже швидко Масленников став одним з найбагатших купців міста, адже конкурентів у нього не було. Можливо, про купця Масленникова і не варто було б згадувати по сплині двох століть. Але ця людина залишила добрий, благородний слід у місті, яке стало йому другою батьківщиною. Цукрозавод з кожним роком розростався, збільшувалася кількість робітників на ньому. Власник підприємства дбав про них, будував житло, спорудив церкву, при ній школу для бідняків. До цього часу район, де знаходився цукрозавод і стояли будівлі робітників, називається Маслениківкою. А ще купець-благодійник разом з іншими заможними городянами виступив з ініціативою відкриття у місті християнської богадільні. Для неї купецьке товариство придбало будинок на вулиці Великій Перспективній (не зберігся). У ньому довгий час знаходили притулок 25 одиноких нужденних громадян міста. Відкрито богадільню 4 лютого 1794 року. Треба зазначити, що це був перший благодійний заклад у нашому місті. З того часу благодійництво стало традицією у Єлисаветграді. Вона продовжувалася більше 120 років і припинилася у 1917 році. На жаль, відродження проходить мляво. А благодійники сьогодні так потрібні суспільству.
Архів "ВГ-Історія (до ХХ століття)"
18.11.05, 14:37
Німе тисячоліття заговорило
24.06.05, 14:55
Родовід. Лицарського чину чоловік
17.06.05, 14:10
Родовід. Чи досить жінці п'яти років, щоб її полюбили?
27.05.05, 13:23
Родовід. Світ князів Глинських
31.08.04, 13:31
Кіровограду 250. Кіровоградська Одеса
30.08.04, 14:23
Зустрічі цивілізацій. Північне Причорномор'є
16.08.04, 15:51
Археологічні знахідки. А тепер човен
02.07.04, 13:09
Сенсаційне відкриття. Візок Бронзового віку
08.04.04, 17:04
Перейменування Кіровограда. Відповідаємо Юрію Матівосу: "Єлисавета наша свята!"
08.04.04, 17:03
Українське козацтво Буго-Гардівська Паланка за історичну правду!
08.04.04, 16:14
Мамай. Чотири битви
24.02.04, 10:28
Сергій Шевченко, доцент КДПУ, краєзнавець: "Час працює на краще вивчення історії" ("Назва столиці степового краю: проблеми перейменування". Круглий стіл "Вечірньої газети")
09.02.04, 18:34
Звеличені вигадками. Ворскала. Тетянин день
23.12.03, 15:35
Дещо з історії про податки
28.10.03, 17:37
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 3
22.09.03, 16:46
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 2
17.09.03, 11:58
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ТРЕТЯ. ФОРТЕЦЯ СВ.ЄЛИСАВЕТИ. Частина 1
09.09.03, 14:26
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 2
02.09.03, 14:19
Бувальщини "діда Лук'яна". Київський Лук'янівський тюремний замок
02.09.03, 14:05
До 135-річчя "Просвіти". Та, що знала
01.09.03, 16:45
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ДРУГА. Слава Кущівського куреня. Частина 1
01.09.03, 16:25
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 2
19.08.03, 16:49
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. ГЛАВА ПЕРША. Неказкова країна Лебедія. Частина 1
12.08.03, 20:23
До 250-річчя Кіровограда. А показати є що! І одеситам, і навіть парижанам
08.08.03, 18:02
До 250-річчя Кіровограда. МІСТО НАД СИВИМ ІНГУЛОМ. Історико-публіцистичний нарис. СЛОВО ВІД АВТОРА
23.06.03, 14:20
Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
29.12.02, 16:18
Звідки ж ця краса?
16.12.02, 13:47
Перлина нашої історії
07.12.02, 04:25
7 грудня - День місцевого самоврядування. Від Віча до Кіровоградської міської ради
27.11.02, 13:32
Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 2
26.11.02, 09:17
Кіровограду - 250. Щедроти міських благодійників. Хто прийме від них естафету? Частина 1
12.11.02, 16:02
Географічний центр України. "Добро і велич воєдино сплелися в імені твоїм"
09.11.02, 11:37
9 листопада - День української писемності. Преподобний Нестор-літописець
04.11.02, 16:54
Кіровограду - 250. Перший цукровар України
16.10.02, 15:08
Кіровограду - 250. Коріння добра родини Журавських
15.10.02, 11:40
У глибину віків. Де народився Гомер?
14.10.02, 13:24
У глибину віків. Куди веде "тропа Трояна"
08.10.02, 12:36
„Перший український діяч у Єлисаветграді..."
16.09.02, 15:39
Він дбав про бідняків (Савелій Остроухов)
16.09.02, 15:27
У глибину віків. Відкриття Вікентія Хвойки
09.09.02, 14:31
Кіровограду - 250. Добротворці з родини макеєвих
30.08.02, 18:16
У глибину віків. Трояни. Помилка Генріха Шлімана
26.08.02, 16:34
У глибину віків. Фенікс воскресає вдома
16.08.02, 17:25
Кіровограду - 250. Новокозачин - козацька слобода
13.08.02, 13:12
Кіровограду - 250. Так народжувалося світло
04.08.02, 17:18
Кіровограду - 250. Історія без вигадок і казок
21.07.02, 14:08
Геральдичний вінок степової України
05.07.02, 12:47
Де та Умань і що нам від того, що вона є?
25.02.02, 19:23
Від "Ілюзіону" - до класичного танцю
03.02.02, 13:56
Озирнися і побачиш вічність
31.12.01, 16:48
Новорічна символіка
17.11.01, 14:33
Із записника архіваріуса. Автографи коронованих осіб
17.11.01, 14:29
За розпорядженням генерала Кутузова
|