Земляки

ЖУРАВЛЕНКО, БРАТ ЖУРАВЛЕНКА — 2

Леонід БАГАЦЬКИЙ, Володимир МОГИЛЮК, Vechirka.uafor.net
27.07.2006, 17:45

Так повелося, що ми почали жити поняттями, де вихолощується будь-яке навернення до українських коренів. Згадуючи, наприклад, Галичину, обов’язково долучаємо словосполучення “український П’ємонт”. Але забуваємо, що П’ємонту, як осередку національно-визвольного руху, ще й у помині не було, коли Данило Галицький невпинно відбивався від зазіхань ляських, мадярських, татарських наїзників.

Шанований сучасник-земляк називає Володимира Винниченка українським Гамсуном, підсвідомо декларуючи вторинність тутешнього творчого потенціалу.

Пантелеймон Куліш приклав до нас означення хуторян, знову ж таки не оцінивши належно величезних позитивів цього явища. Бо сьогодні ми захоплено вітаємо здобутки американського фермерства, не усвідомлюючи, що це, власне, і є наше рідне, попередньо Кулішевими устами осуджене, хуторянство. Хтось закопилить губу: мовляв, ідеться про вузький світогляд тутешнього хуторянина. Запитуємо: а шкала духовних цінностей американського фермера набагато вища? Доля зло насміялася і над Кулішем, обізвавши його українським Вальтером Скоттом.

Оскільки цей матеріал є продовженням розповіді про співочу родину Журавленків, то й тут рідний племінник відомого баса Павла Журавленка Максим Мальков назвав нарис про дядька “Певец-актер шаляпинской школы”. Виходить нібито так, що не народися Шаляпін, то не відбувся б і співак Журавленко.

Питання досить сумнівне. Про взаємини великого баса із колегами дізнаємося із спогадів директора імператорських театрів Володимира Теляковського під промовистою назвою “Мой сослуживец Шаляпин”. Співак-знаменитість у власній книзі “Маска и душа” виглядає далеко не альтруїстом, а звичайнісіньким обивателем з усіма пересічними людськими вадами і слабостями. Скажемо так, приземлює міф про самого себе — супермена Шаляпіна. Ясна річ, самозакохана людина не переймається проблемами ближніх. Тому й думаємо, що, виділяючи часом Павла Журавленка, наполягаючи на участі у спільних спектаклях, Шаляпін не вболівав за успіх партнера, а турбувався про власний імідж. Очевидно, виграшно споглядався на фоні не досить розхітованого молодого співака, котрому, вважав, ще вчитися та вчитися. А той з успіхом так і робив — учився. С.Левік згадує: “Журавленко не встиг отримати належної освіти, але він заповзятливо вчився, головним чином, так мовити, на виробництві, в театрі... Він приглядався до навколишніх явищ очима актора, умів слухати розвинутіших людей вухами скромної і допитливої людини”. Дружелюбний характер, спокійна, покладиста поведінка, яку не могли змінити навіть егоцентричні, аж до самодурства, вибрики Шаляпіна, робили Журавленка ідеальним партнером.

Перші моменти творчої співпраці зачарували Павла. Після успіху, що випав співакам у опері Бородіна “Князь Ігор” у Маріїнському театрі, він шле до Єлисаветграда своє фото у ролі Скули з автографом: “Князь Игорь”. Скула. Пьяница, пройдоха, мотъ. Пою всегда, когда участвует Фед. Ив. Он поет Галицкаго”.

Виконавцем партії Галицького міг бути лише один “Фед. Ив.” — Шаляпін. Прочитуються між рядками гордощі за вдалий вихід, причетність до слави культового співака, надії на власні подальші успіхи.

Епізодичні виступи у спектаклях поряд із Шаляпіним не принесли якихось моральних дивідендів, проте дещо дали молодому співакові — він добре відчув шаляпінський жест у поєднанні зі співом, розкутість на сцені. Та говорити про шаляпінську школу, як це робить Мальков, не можна.

По-перше, Федір Іванович не та людина, котра щедро ділилася виконавськими секретами і досвідом; по-друге, Журавленко не менше сприйняв від інших майстрів по цеху, бо, як говорилося, був завжди налаштований черпати краще з будь-чиїх набутків.

Фахівці відзначали, що Павло мав посередній голос з вузькими верхами, мало придатний для великого басово-драматичного репертуару, але він вдало концентрував зусилля на партіях характерного і комічного планів. Його голос, хоч і малого наповнення, широко нісся в будь-якому приміщенні. Він не брався за глибоко драматичні або ліричні та героїчні арії, пам’ятаючи, що для цього треба мати велике бельканто. Партії типу Пимена, Бориса обминав, хоч добре справився із роллю Скупого лицаря в однойменній опері Рахманінова. Зрештою і Пимена заспівав, але роль не стала щаблем у його кар’єрі.

А починалася сценічна діяльність Журавленка у Петербурзі з ролі Зарецького в “Євгенії Онєгіні”. Вона досить проста, роль другого плану, але Павло Максимович так її подав, що глядач заповажав і Зарецького, і виконавця.

За шість років (1912-1918) виходів у Театрі музичної драми наш земляк наспівав стільки арій, що йому вистачило запасу і на Маріїнський, і на Михайлівський театри, де він і прижився до кінця своїх днів.

Як бачимо, до моменту зустрічі із Шаляпіним Журавленко уже став зрілим щодо вокалу артистом. До 1918 року вони не мали можливості творчо контактувати, оскільки Павло Максимович ще не був допущений до імператорських театрів, а Федір Іванович ігнорував нерангову Муздраму. Аж революція звела їх. Тісне співробітництво (якщо воно було) тривало трохи довше двох років, а потім припинилося після від’їзду Шаляпіна за кордон.

Згаданий вище фотознімок із написом адресувався у Єлисаветград не братові Герасиму, хоч і знайшовся у Герасимовій добірці, а батькам або комусь іншому із рідні. Герасим на той час знаходився в Пітері. Навіть грав з Павлом (сезон 1919-20 рр.) в опереті “Убогий студент” Михайлівського театру. Театр цей жартома називають “театром шести назв”: Михайлівський, Малий оперний, Комічної опери... Сьогоднішнє титло — Державний академічний оперний театр імені М.Мусоргського. Згадалося, бо нам, кіровоградцям, дуже вже близька тема перейменувань.

Але повернемося до фотографій, які дійшли до нашого часу із журавленківських архівів. Рік тому в одному із місцевих видань з’явився знімок, який зображав сановного чоловіка при військових регаліях. Вважалося, що це Павло Журавленко в сценічному костюмі Миколи Болконського з опери “Війна і мир” Сергія Прокоф’єва. Сьогодні є певні неув’язки з такою атрибутацією. Річ у тім, що “Війна і мир” створена в 1941 році. Піддалася кільком редакціям, набувши закінченого вигляду в 1952 році. Отже могла постати на сцені в окреслений проміжок часу, за участю Журавленка не раніше 1941 і не пізніше середини 1948 років.

А фотосправа у сорокові суттєво поміняла технологію (потоншав папір, зменшився вміст срібла в хімікатах, зникла розліновка зворотного боку карток тощо) проти двадцятих років ХХ століття.

Наш фотознімок ніби зроблений двадцять років перед часом написання радянської опери. Зайнятися новим дослідженням навряд чи вдасться, бо фото зникло з поля зору в колекційній круговерті. Збирачі — шанувальники царських еполетів та аксельбантів — придбали портрет артиста, вважаючи театральний камуфляж за натуральний одяг, а його самого — за справжнього вельможу часів Олександра І. Тому і вважаємо, що Журавленко зображений в іншій ролі. Скажімо, Зарецького з “Євгенія Онєгіна”.

У двадцяті роки послужний список Павла Максимовича поповнився Бароном (“Скупий лицар” С.Рахманінова), Шептуном (“Орлиний бунт” О.Пащенка), Ковальовим (“Ніс” Д.Шостаковича). Це були перші виконання творів. Співак заживав слави. Здобутками у творчому зростанні стали ролі Осьмина у “Викраденні із сералю” В.Моцарта, Мефістофеля (“Фауст” Ш.Гуно), складна для співаків партія Фальстафа в однойменній опері Верді.

Впродовж сезону 1927-28 років уперше поставлена нова радянська опера С.Штрасенбурга “Двадцять п’яте”. У ній засобами серйозної музики ведеться про більшовицький жовтневий переворот. Але наскільки це було серйозно насправді, судити важко. Адже не піддаються уяві арії Леніна або Сталіна з їхніми мовними особливостями. А без цих людей, що то за двадцять п’яте жовтня? Крім того, знамените “Є така партія!” за оперними канонами необхідно подати мужнім басом. На крайній випадок — баритоном. А реальний Володимир Ілліч навіть під загрозою нового заслання не спромігся б на таке.

Погодьмося, цікаво було б у наш час послухати цей шедевр, як і дізнатися про долю композитора на тлі троцькістсько-зінов’євсько-каменєвського блоку. Важко відкопати сьогодні подробиці цієї опери, що витримала всього чотири вистави. Журавленку тоді випало співати лідера кадетів, пізнішого білоемігранта Павла Мілюкова. Треба думати, наш земляк належним чином розібрався зі злісним ворогом радянської влади.

Тепер поведемо паралельну оповідку про меншого Герасима. Він повернувся до Єлисаветграда і, очевидно, владнавши фамільні справи, приступив до виконавської діяльності в рідному місті. Місцеві газети того часу дають короткі повідомлення про його виступи в різних аудиторіях разом з іншими артистами, де він з незмінним успіхом виконує українські народні та авторські пісні.

Через якийсь час відчув, що переріс культурні потребу краю. У 1929 році Герасим Максимович проходить кваліфікаційну комісію в Москві при Спілці працівників мистецтва (у російському скороченні — Сорабис), де йому присвоєно першу категорію співака-вокаліста. Виданий документ дозволяв займатися виконавською діяльністю на всій території Радянського Союзу.

Перші гастролі пройшли 1930 року в Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі, куди Журавленко виїздив з ансамблем Укрестради. До творчої групи, крім нього, входили етнографічна співачка Батерфляй, естрадний читець і конферансьє Цибенко, музиканти. Невдовзі осідає в столичному Харкові та включається у роботу чоловічого вокального квартету імені Лисенка. З ним відбуває кілька гастролей по країні. Найпам’ятнішою і найяскравішою виявилася поїздка по Сибіру і на Далекий Схід, звідки артисти привезли в 1934 році схвальні відгуки слухачів.

У пізніші часи Герасим Журавленко пропадає з поля зору аж до 1949 року, коли він проявився в якості соліста Кіровоградської обласної філармонії по другій категорії виконавської майстерності. Про це є відповідна довідка в розпорядженні дослідників його творчості. Належить ще розібратися із білою плямою у біографії в проміжку 1934-1949 років. Насторожує довідка-звіт про концерти в Херсоні 1930. У ній говориться, що “зміст репертуару ідеологічно витриманий, а виконання цілком художнє”. Значить, хтось слідкує за виступами гастролерів і робить певні висновки. І могло трапитися, що десь щось і не “витримано”. Чи не стала прискіплива увага результатом завершення куцої українізації і першою ластівкою жорстоких репресій? Відомо ж, із 1934, після вбивства Кірова, розкрутився маховик терору. Отож не виключено, що шлях виконавця українського пісенного масиву, як і багатьох інших діячів національної культури, уже вийшов на фінішну пряму.

А як же старший брат почувається на цю пору?

Він піднімається на вищі щаблі успіху. У 1933-34 рр. Павло Максимович співає Василя Шуйського в опері В.Желобинського “Камаринський мужик”. Цього ж сезону виноситься на суд шанувальників робота Д.Шостаковича “Катерина Ізмайлова”, де земляк виконує партію Священика. Наступного року звучить “Тихий Дон” І.Дзержинського, Журавленко — Сашка. Період тридцятих років дав ще кілька опер всесоюзного значення. Як із рогу достатку з’явилися “Броненосець Потьомкін” О.Чишка, “Заручини в монастирі” С.Прокоф’єва, “Щорс” Г.Фарді. У цих творах знайшлося місце для знаного вже співака. Сплав досвіду і майстерності разом із молодечим завзяттям (із спогадів колег відомо, що Журавленко довго тримав планку молодого тілом і душею майстра) висунув нашого земляка у перші ряди виконавців уседержавного рівня. Він дозрів до вирішення режисерських завдань. Наприклад, згадана вже опера “Щорс” поставлена його зусиллями. Там він ще й співав партію земляка Боженка. Знімався в художньому фільмі “Королівські матроси”, де йшлося про англійських моряків, котрі піднялися проти соціальної несправедливості. Фільм не зберігся.

Майже тридцятилітнє подвижництво на ниві музичної культури дало Журавленку звання народного артиста РРФСР та орден Трудового Червоного прапора.

Однією з останніх ролей заслуженого співака став згаданий вище Микола Болконський, персонаж багатьох драматичних, оперних та кінопостановок.

А свою лебедину пісню він проспівав у сезоні 1917-48 років, коли вийшов у партизанській епопеї І.Дзержинського “Князь-озеро” за мотивами творів Петра Вершигори. Нова річ додала авторитету майстру вокалу після виходу його з роллю Міхея, старого чоловіка, котрого лихоліття війни змусило взяти зброю до рук.

Про роботу над образом Павло Журавленко поділився замітками у статті “Дед Михей” на шпальтах видання “За советское искусство” №15 за 1947 рік.

А 28 червня 1948 року маестро не стало.

Архів "ВГ-Мистецтво"

 27.07.06, 17:45 Земляки. Журавленко, брат Журавленка — 2
 12.07.06, 15:38 Земляки. Журавленко, брат Журавленка
 12.09.05, 15:58 Осінь мистецька
 12.09.05, 15:55 Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Моє рідне місто»
 12.08.05, 12:08 До 150-річчя Володимира Ястребова. Чужий по крові, та рідний за духом
 27.05.05, 13:46 Свято українства
 02.04.05, 16:09 Книги. Минуле і сучасне лісівників Кіровоградщини
 11.03.05, 15:23 Театр. Прем'єри. Коли леді стає прекрасною?
 03.02.05, 13:28 Виставки. Художники — музеєві
 24.01.05, 15:17 Література. "Степові" місця немає?
 24.01.05, 15:13 Література. "Зимова флейта" "Серед українців"
 20.01.05, 17:30 На здобуття літературної премії імені Є.Маланюка. "Той у грудях замість серця..."
 10.11.04, 15:39 Поетичні збірки. "В житті я дров чимало наламав..."
 09.11.04, 13:16 Театр. Вперше на сцені корифеїв
 09.11.04, 13:11 9 листопада — День української писемності і мови. Українською читають усе більше
 12.10.04, 12:50 Репліка з приводу однієї виставки
 30.08.04, 15:37 Наші земляки. "Ззвідси почалось моє знайомство зі світом..."
 03.08.04, 15:04 Театр. На сцені — грати, а в житті бути самим собою
 05.07.04, 16:01 Рік Польщі в Україні. Українці та поляки ХХІ століття — добрі сусіди
 02.07.04, 15:54 Нове видання. Відгомін минулих літ
 04.06.04, 14:02 Пам'яті Валерія Дейнекіна присвячується. Вершини й низини "Резонансу"
 20.05.04, 16:52 Із роздумів над книжкою. Про добре слово і добру згадку (До 65-річного ювілею Кіровоградської області)
 19.05.04, 21:31 Нарешті вийшла книга кіровоградського Сосюри
 29.04.04, 13:37 Фотовиставка. Туга за втраченим містом. Новогеоргіївськ
 16.04.04, 13:14 Народні танці. Ансамбль "Ятрань" став комунальною власністю
 26.03.04, 13:39 Театр. 27 березня — Міжнародний день театру. На кіровоградській сцені з'являються майбутні зірки
 25.03.04, 13:35 Виставки. Майстри натюрморту
 18.03.04, 15:26 Виставки. Вшанували людину...
 10.03.04, 10:34 З яким архітектурним обличчям Кіровоград зустрічатиме свій ювілей?
 09.03.04, 16:49 Віктор Погрібний: "Тарас Шевченко у моєму житті". Наші діти надто багато знають Шевченка?
 05.03.04, 14:43 Кіровоградська "Просвіта": прагнення нової якості
 05.03.04, 14:30 Даблоїди про антропоїдів
 05.03.04, 11:03 В 2004 году доля украинских книг станет еще меньшей?
 03.03.04, 13:35 Театр. Історія кіровоградської Терпсихори — на задвірках. Борис Кукуленко
 25.02.04, 10:27 У Вінниці відкрито пересувну виставку живопису "Шляхами Тараса"
 17.02.04, 16:35 Море стало його поезією, оспіваною у прозі. Григорій Карєв
 17.02.04, 14:25 Театр корифеїв у небезпеці
 06.02.04, 04:08 Вручено премію імені Євгена Маланюка
 26.01.04, 12:11 Премія Євгена Маланюка: названо цьогорічних лауреатів
 16.01.04, 10:21 "Смарагдові китиці у... "святій воді". Василь Бондар (дружні штрихи до портрета ювіляра)
 23.12.03, 16:10 Театр. Михайло Ілляшенко: "Мистецтво має загострювати відчуття правди"
 09.12.03, 09:19 Вшанували відомого художника-земляка (О.Осмьоркін)
 05.12.03, 13:42 Виставки. Прийди — подивися — здивуйся. Марія Церна
 20.11.03, 15:16 Виставки. Земля єдина
 19.11.03, 13:38 "Чим більше розумів взаємодіють, об'єднавшись, тим більші можливості нації"
 14.11.03, 16:39 Книги. "Боже, зроби зі мною, що хочеш..."
 14.11.03, 16:33 Театр. Хотіли екстриму — потрапили у страшну дійсність
 14.11.03, 15:01 Щоб слово стало живим
 14.11.03, 13:19 Наступний рік не буде роком культури на Кіровоградщині
 30.10.03, 20:10 Театр. Кропивничани оновлюють репертуар
 28.10.03, 16:11 Театр. У Полтаві — кіровоградський "Ревізор"
 09.10.03, 23:29 Виставки. Частинка літнього Криму в осінньому Кіровограді
 02.10.03, 21:44 59-й концертний сезон. На кіровоградців чекатимуть Лідія Забіляста, Вєрка Сердючка, Валерій Меладзе, Національний хор імені Г.Верьовки, Уездный город, Олександр Розенбаум, Клара Новикова...
 02.10.03, 20:29 Незабаром на Кіровоградщині стартує тиждень національних культур
 09.09.03, 14:09 Катя переконала екзаменаційну комісію: вона — талант
 09.09.03, 12:38 Бібліотеки. "Подаруй книгу! Підтримай бібліотеку!"
 04.09.03, 20:11 Народні танці. Колекцію призів "Проліску" прикрасив і "Срібний дельфін"
 27.09.03, 22:01 Виставки. Україні присвячується...
 26.08.03, 14:27 Кіровоградські бібліотеки виживають за рахунок платних послуг
 19.08.03, 17:19 Книги. "Время Черной Луны". Очередной роман кировоградского писателя А.Корепанова
 14.08.03, 19:37 "Зоряни" стали академічним колективом
 12.08.03, 20:31 Скарби, які ми вже загубили, але ще можемо знайти
 09.08.03, 02:07 Поезія. Антоніна Корінь. "Поезіє, з тобою і загину...".
 07.07.03, 19:19 Матіола пахне для всіх однаково, або Любити красиве
 07.07.03, 04:32 Кіровоградська хроніка червня
 05.07.03, 20:14 Вийшов друком 13-ий номер кіровоградського літературного часопису "Вежа"
 23.06.03, 14:20 Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
 18.06.03, 13:38 Виставки. Є номінанти на премію імені Якова Паученка...
 18.06.03, 10:26 "Експеримент" починає і виграє?
 15.06.03, 08:16 Кіно. Директор "Зоряного" — член спілки кінематографістів
 10.06.03, 14:00 Театр. За завісою театрального сезону. У непростій ситуації зустрічають літо кропивничани
 09.06.03, 12:15 Виставки. Партнерство громад: Світловодськ — Спрінгфілд
 06.06.03, 00:01 6 червня — День охорони навколишнього середовища. "Юкка" пізнає світ
 21.05.03, 02:32 Кіровоградські музеї: як відзначали професійне свято
 20.05.03, 01:12 Театр. Прем'єра. Реквієм по коханню
 19.05.03, 12:26 До 90-річчя першої художньої виставки в Єлисаветграді. Вони були першими
 15.05.03, 23:16 Премія імені Володимира Ястребова. Лауреатів побільшало
 15.05.03, 12:45 Всеукраїнський конкурс народного танцю "Толока". Перемогла кіровоградська "Росинка"
 06.05.03, 11:03 Театр. Маркес у Кіровограді
 25.04.03, 16:03 Раїса Близнець: "Великі водяні лілії здавалися мені зорями..."
 25.04.03, 09:59 Під прапором надії. Фестиваль дитячої творчості
 24.04.03, 07:19 Мемуари земляка. Наум Добрін
 23.04.03, 16:32 Галерея — як оранжерея. Леонід Бондар
 22.04.03, 03:18 І вальс, і гопак...
 18.04.03, 15:31 "Тенсінг — це спосіб життя!"
 15.04.03, 11:40 Бібліотеки. „Гербарій почуттів і пристрастей"
 04.04.03, 13:52 Музеї. Пам'ять про земляка
 27.03.03, 18:14 27 березня — Міжнародний День театру. "Що може бути сучасніше, ніж "Ревізор"?
 27.03.03, 11:09 У кожній дитині — талант
 23.03.03, 12:51 23 березня — всесвітній день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Від серця і весни
 19.03.03, 15:41 2003 рік на Кіровоградщині — Рік Василя Сухомлинського
 18.03.03, 17:07 Театр. Перерваний політ. Я пам'ятатиму вас, Валерію... Спомин про Валерія Дейнекіна
 11.03.03, 16:53 Виставки, конкурси, вернісажі. Україна: погляд американця
 11.03.03, 14:21 Вершини і низини професора Григорія Клочека. До 60-річчя від дня народження
 10.03.03, 22:24 Кіно. "Енергіє", не скидай обертів!
 09.03.03, 08:19 Може, й не приходять до нас генії такого масштабу, бо ми не готові бути поруч із ними?..
 01.03.03, 10:13 Театр. Пам'яті режисера
 26.02.03, 15:28 Особистість і час: взаємооприявлення
 25.02.03, 13:13 Музей виховує патріотів
 24.02.03, 15:39 Живопис. У Кіровограді відреставровано найкращого "Юродивого" ХІХ століття
 14.02.03, 16:23 Виставки. Відбулася презентація виставки "Відроджені шедеври"
 11.02.03, 12:38 Січень був щедрим на ювілеї
 11.02.03, 12:37 Поезія. Коли у нації є такі поети...
 06.02.03, 22:09 Театр. До нас їде "Ревізор"...
 03.02.03, 16:36 Книги. Новая книга кировоградского писателя-фантаста Алексея Корепанова
 30.01.03, 10:57 Театр. Пішов із життя заслужений артист України Валерій Дейнекін
 28.01.03, 13:16 А ми захоплюємося Афінами... Хоч перші міста-гіганти були на берегах Синюхи
 28.01.03, 12:47 В Арабских Эмиратах открылась выставка жемчуга Персидского залива
 20.01.03, 06:48 Музеї. Перші десять років уже позаду...
 03.01.03, 21:22 Поезія. "Сонечка" Анатолія Черниша
 27.12.02, 16:33 Книговидавництво. Дорога до храму
 26.12.02, 23:12 Кіровоградщина. Відбулась зустріч із керівниками відділень національних творчих спілок України та діячами культури і мистецтва
 20.12.02, 16:23 Театр. Дві комедії в один і той же день
 19.12.02, 14:42 Фотовиставки. Спіймати час? Підвладно чародіям об'єктива...
 10.12.02, 11:08 Рік культури може стати останнім для галузі
 03.12.02, 12:43 Живопис 3 грудня - День інвалідів. Дати надію
 29.11.02, 16:22 Польська делегація у Кіровограді у рамках відзначення 120-ї річниці від дня народження Кароля Шимановського
 29.11.02, 06:52 Виставка Бориса Вінтенка. Світло його душі допоможе нам протистояти злу
 27.11.02, 14:13 Бібліотеки. Світло і тінь на бібліотечній вулиці
 22.11.02, 12:56 Кіно. Проект "Російське кіно: прем'єра в Києві"
 19.11.02, 13:07 Театр. Є привід причепуритись і можливість відпочити
 13.11.02, 22:14 Національні товариства. "Полонією" тепер керує Полячок
 12.11.02, 18:16 Книжкова карта Кіровограда. Скільки не їж, а читати все одно хочеться
 29.10.02, 08:14 Театр. „Наталка-полтавка" хвилює знову
 23.10.02, 10:42 Купили театр-довгобуд
 22.10.02, 13:28 До 120-річчя українського театру. Театр - це одне з найдавніших знарядь будівництва країни... Частина 2
 22.10.02, 13:26 Поповнюючи музей, ми збагачуємо майбутнє
 20.10.02, 18:03 Книжкова полиця. Олександрійський внесок в історію українського театру
 17.10.02, 08:02 Виставки. Художні шедеври на марках
 16.10.02, 14:32 До 120-річчя українського театру. Театр - це одне з найдавніших знарядь будівництва країни... Частина 1
 06.10.02, 05:12 Бібліотеки. Відтепер послуги бібліотеки ім.Д.Чижевського стали доступними
 20.09.02, 18:24 Театр. "Вересневі самоцвіти" у кіровоградському театрі ім.М.Кропивницького
 20.09.02, 18:14 100-річчя Юрія Яновського відзначили тільки У Кіровограді
 20.09.02, 00:38 Першими виступили „Зоряни"
 19.09.02, 23:19 Ювілеї. Присвячено Миколі Смоленчуку
 18.09.02, 15:57 Дизайн. Поєднавши ремесло з уявою
 17.09.02, 15:58 Живопис. Твори земляка побачать у Ватикані
 17.09.02, 15:49 Кіно. Що переможе: кіно чи „відик"? Чи залишатися „Зоряному" самотньою зіркою на чумацькому шляху обласного кінопрокату?
 09.09.02, 14:57 Народні танці. Браво, бравісімо, „Пролісок"!
 27.08.02, 10:51 Леонід Куценко: "Залізний імператор строф" залишається terra incognitа для україни"
 26.08.02, 18:02 До 100-річчя від дня народження Юрія Яновського. Співці степового краю
 26.08.02, 17:56 Виставки. Новопразькі самоцвіти
 25.08.02, 20:02 Кіровоградський художній музею поповнився 800 картинами В.Федорова
 25.08.02, 20:01 Актори театру працюють для сільського глядача
 23.08.02, 11:46 Скульптура. До дня Незалежності України. Постане козак над синюхою
 27.07.02, 08:36 Мистецтво. 75!
 19.07.02, 16:18 Ліричний репортаж. Перлина, без якої життя - сірятина
 19.07.02, 10:12 В индийском штате Карнатака завершилась судебная тяжба в отношении усадьбы русского художника Святослава Рериха
 12.07.02, 13:55 Поетична пам'ять. Коли плачуть поети
 05.07.02, 12:55 Кіровоградський бюджет культури. Має бути відповідь
 05.07.02, 08:59 Музеї. Картини потребують допомоги
 27.06.02, 14:25 Родина Тарковських. Лицарі Єлисаветградської землі, або Скалки дзеркала
 25.06.02, 13:58 Місту - 250. Подарунок на іменини
 23.06.02, 23:02 Свято національних культур
 21.06.02, 16:31 Дні тарковських у Кіровограді
 21.06.02, 10:19 Тиждень національних культур. Спочатку говоримо про мистецтво..."
 07.06.02, 21:32 Тут поет прописаний навічно
 01.06.02, 12:41 Мистецтво. І знову "Колесо"
 31.05.02, 12:14 Театр. Миколаївці на сцені корифеїв марили про українську комічну оперу
 28.05.02, 12:59 Українська книга потрібна в кожному селі
 27.05.02, 15:57 Відновити унікальність Кіровограда на порозі його 250-річного ювілею. Архітектори звертаються до влади. чи буде їх почуто?
 24.05.02, 14:11 Літпроцес. Письменник - це відповідальність
 23.05.02, 23:46 Музеї. Варшавський Гість
 23.05.02, 23:21 Театр. Светлана Хоркина скоро дебютирует в спектакле "Венус"
 21.05.02, 14:09 Звернення Кіровоградської обласної організації Національної Спілки архітекторів України
 21.05.02, 14:08 Перетворення українців на споживачів телевізійних "мильних опер" не відбувається
 20.05.02, 12:46 Театр. Мартин Боруля - новий... українець?
 17.05.02, 10:28 Музеї. Присвячено відомому геологу
 30.04.02, 13:57 Поезія. Коли ж кіровоградці дочекаються вулиці імені Валерія Гончаренка?
 11.04.02, 20:24 Кино. Французский коньяк принимает юбилейный 20-й Международный фестиваль полицейского фильма
 29.03.02, 17:04 Театр. Іван Казнадій: "Бути послідовником корифеїв дуже важко, а інколи й небезпечно"
 25.03.02, 19:11 Кино. "Игры разума" Рона Ховарда - лучший фильм 2002 года
 22.03.02, 17:45 Мистецтво. Людина малює світ
 11.03.02, 13:53 Кино. Названы победители конкурса Американской Гильдии киноактеров
 19.02.02, 12:19 Музеї. Лист з Америки
 04.02.02, 11:04 Живопис. "Колесо", посміхнися, ти - талановите
 04.02.02, 11:01 Література. Вдалий експеримент байкаря-дебютанта
 01.02.02, 00:08 "Городок". Илья Олейников и Юрий Стоянов: "В шоу-бизнесе мы свои среди чужих и чужие среди своих"
 28.01.02, 17:50 Живопис. Виставка молодих кіровоградських художників "Колесо"
 28.01.02, 15:41 Архітектура. Друге народження шедевра
 29.12.01, 09:21 Поэзия. "Открыв ладонь, я выпускаю смех..."
 24.12.01, 12:31 Театр. На свята обласний центр не сумуватиме
 27.11.01, 17:53 Живопис. "Партитура долі". Виставка Юрія Любовича
 22.11.01, 21:09 Кіно. Український документальний фільм бере участь у Міжнародному кіноринку в Амстердамі
 17.11.01, 12:32 Мода. Світлана Ігнатьєва: "Фестивалі дають поштовх до створення нових колекцій"
 17.11.01, 09:45 Оперета. Зірка, до якої можна наблизитись. Лілія Амарфій
 16.11.01, 08:26 Театр. Сезон розпочали класикою
 16.11.01, 05:30 Театр. Ми забули про головне - про любов...
 15.11.01, 17:31 Естрада. За жінок, за майбутнє

"ВГ" №4
(21.01.2005)


К/т «Зоряний»
25.05-31.05

Для дітей! Відомий фільм від авторів «Шрека» і «Мадагаскара»
«ПІДВОДНА БРАТВА»
Сеанси: 9.30, 11.00.
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!