КУЛЬТУРА

"ЧИМ БІЛЬШЕ РОЗУМІВ ВЗАЄМОДІЮТЬ, ОБ'ЄДНАВШИСЬ, ТИМ БІЛЬШІ МОЖЛИВОСТІ НАЦІЇ"
Світлана Орел, vechirka.uafor.net
19.11.2003, 13:38

Сьогодні пересічний українець мало не на кожному кроці чує: "Те і те в нас не виходить, бо громадянське суспільство не дозріло...", "От як буде у нас громадянське суспільство! ..". Які ж механізми його появи? Чи готові ми творити громадянське суспільство, яке, справді, допомогло б нам вирішити безліч проблем? Що для цього треба конкретно робити? І яка роль молоді у цьому процесі? Про це наша розмова з викладачем кафедри українознавства Кіровоградського технічного університету, де діє наукова лабораторія, яка досліджує проблеми етнокультурної та громадянської соціалізації молоді, Любов БОСОЮ.

1. СПІЛЬНОТА ПЕРЕЖИВАНЬ ЧИ ШИРОКА СПІЛКА?

— Пані Любо, як би Ви прокоментували вислів Ортеги-і-Гассета, винесений у заголовок нашої розмови у контексті наших українських традицій і обставин? На мій погляд, ми мало задумуємося, який величезний соціальний капітал втрачаємо на кожному кроці, коли не намагаємося об'єднуватись для вирішення своїх проблем.

— Тільки-но українці позбувалися власного еґо, виходили за межі свого хутора і з-під впливу заборон імперій, — це видно на будь-яких історичних зрізах, — миттю відбувався сплеск ініціатив, ідей. Яскравий приклад — бурхливий розвиток "Просвіти" в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Колективний розум, об'єднаний ідеєю просвітництва, дуже швидко породив і інші, практичні прояви самоорганізації — кооперативний рух, розвиток кас взаємодопомоги, підприємництво (олійні, пекарні).

Той час підштовхнув сплеск громадянської активності тодішньої молоді, яка до подій 1917-20-х років уже прийшла з певною позицією, сформованим світоглядом. Але, як стверджують дослідники цієї проблематики, для українців характерна соціалізація за моделлю малої групи. Тобто, родина, куми, брати, ще сусіди. Це маленька спільнота, яку науковці називають спільнотою переживань — стосунки між цими людьми дуже близькі, можна сказати, особистісного характеру. Українець не терпить нещирого ставлення до себе, штучності у взаємостосунках. З одного боку — це дуже позитивно, бо такого явища, як спільнота переживань, коли люди у взаємодопомозі, взаємовиручці проявляють свої найкращі якості, наприклад, у Західній Європі не спостерігалось (в інших народів немає навіть такого терміну, як побратим, посестра), а з іншого боку — це велике гальмо для ширшої спілки, яка тільки й здатна на серйозну потугу. У малій спільноті присутня різка межа: ми і вони. В одному селі ми, в іншому вони, і між нами нічого спільного немає. Часом люди навіть не ідентифікували себе українцями, а просто членами якоїсь малої групи. Вийти за межі цієї групи могла примусити тільки якась межова ситуація, наприклад, війна. Приблизно за такою схемою виникло козацтво, коли українці об'єднувались під тиском критичних соціальних обставин. Коли в українцеві заговорить громадянськість, він здатен на великі вчинки, але найменше нагадування про його еґо, власні дрібні інтереси миттю руйнують цей порив.

— Але ж який великий потенціал ми могли б одержати, якби зуміли поєднати ці речі!

— Ймовірність стихійного об'єднання українців дуже мала. Отож необхідна велика просвітницька робота. Знову ж таки, це аксіома, але її сьогодні необхідно повторювати: виховання громадянина починається зі школи. У шкільній програмі передбачено цикл дисциплін, який дає дітям теоретичні знання громадянства. А на практиці?

— Часто складається враження, що нинішній школі не потрібні дитячі громадські організації. Те, що нав'язувалося зверху -комсомол, піонерія, — відійшло, а нові громадські ініціативи, які народжуються знизу — той же "Пласт", скаути, клуби за інтересами, керівництвом навчальних закладів часто сприймається як щось непотрібне, зайве, підозріле і навіть вороже.

— Коли це громадянське суспільство (чи, сказати б, елементи його) вривається в школу чи університет, його зустрічають здивовані запитання, часом з підозрою. Але ж теорія тільки тоді працюватиме, коли вона буде підтверджена на практиці — у гуртуванні дітей, у підтримці і розвитку їхньої ініціативи, у сповідуванні українських громадських цінностей.

За часів СРСР домінувала тотальна псевдоєдність — вертикальна єдність кожного індивіда з державою, а горизонтальна — індивід з індивідом — всіляко переслідувалась. Досі ми перебуваємо в полоні тих уявлень про вертикальну систему зв'язків як єдино можливу. Люди не намагаються шукати горизонтальних зв'язків з однодумцями для вирішення своїх проблем у незалежних від держави групах, а сподіваються на державу або просто впадають у зневіру. Тому ми й беззахисні перед намаганням влади тотально контролювати суспільне життя і використовувати національні ресурси у власних цілях.

Незважаючи на це, ми продовжуємо практику вертикальних зв'язків. Міністерство освіти вирішило впроваджувати у навчальних закладах самоуправління. Чудова форма самоорганізації. Але ж вона спускається згори, і ректори вищих навчальних закладів, скажімо, часто самі призначають голову ради студентського самоуправління. А ініціатива ж має йти знизу.

Оцей тип вертикальних зв'язків просто в'ївся у нашу свідомість, ми часом просто не уявляємо, що може бути інакше.

— Чудово, якщо є ініціатива знизу, але ж багато молодіжних середовищ абсолютно інертні, тому керівники і намагаються якось стимулювати цю громадську структурованість...

— Абсолютно інертних молодіжних середовищ не буває. Інша річ, що викладач, а він же, у першу чергу, психолог, має подати якусь ідею чи думку не наказом, а опосередковано і знову ж, непрямо підтримати природного лідера та сприяти налагодженню навколо нього горизонтальних зв'язків.

2. МУСИЛИ ВИБУДУВАТИ Й ОЧОЛИТИ, А НЕ ЗНАЛИ НАВІТЬ ТЕОРІЇ

— Добре, це спрацьовує, коли йдеться про якусь групу молоді, а коли про все суспільство? Ми його постійно лаємо за інертність, за неструктурованість, за байдужість. Але й досі чомусь не сформулювали наукових рецептів — як його змінити?

— За теорією синергетики, у будь-якому суспільстві присутня тенденція до структурованості, якщо, звичайно, на це немає прямої заборони. Людський мозок так працює, що на якомусь рівні обов'язково відбуватимуться певні процеси самоорганізації. Яскравий приклад — релігійні об'єднання, секти. В культових спільнотах дуже міцні внутрішні зв'язки, члени цих організацій активно один одному допомагають.

— Тобто найкраще проявляється самоорганізація там, де в основі — певна духовна єдність?

— Це грає дуже важливу роль. Потуги самоорганізації в суспільстві існують завжди. Інша річ, щоб інтелігенція, інтелектуали, які трохи ширше і далі бачать і які фактично запліднюють той саморозвиток, показували приклад не сектантства, не байдужості до суспільних проблем, а конструктивної дії. Для того, щоб народ самоорганізовувався, має бути прошарок інтелігенції, яка б показувала йому приклад. Це вони мають на рівні окремої організації, регіону виробляти концепцію, формувати ідею — яким чином допомогти суспільству.

Згадаймо кінець 80-х — початок 90-х. Тільки СРСР розпався, як відбулося вивільнення суспільної енергії, яка накопичилася в народу і готова була до самоорганізації. Рух, "Просвіта", національні товариства, а в Кіровограді ще й "Перевесло", пробували структурувати суспільство. Але сил було настільки мало, що інтелігенція не справилась із цим завданням. Цю громадську ініціативу національна інтелігенція мала б усвідомити, осмислити, вибудувати й очолити, вже тоді треба було проводити дослідження у сфері етнокультурної соціалізації, а ми тоді до цього були абсолютно не готові, світові наукові наробки в цій галузі були закриті для нас. Хоча вони існували, і науковці української західної діаспори працювали у цьому напрямку. Той же Олександр Кульчицький, осмислюючи причини наших національних поразок, робив висновок: "Чому ми можемо спілкуватися в малому гурті і ніяк не створимо ширші спілки? Коли українець створить ширші спілки, тільки тоді він може говорити про власну державу". В принципі так воно й вийшло. Якби в української громадськості вистачило сил і концептуальної самоусвідомленості, ми мали б сьогодні нормальну, а не олігархічну державу.

Вивільнення суспільної енергетики має свою циклічність. Зараз ми стоїмо на порозі нового циклу. Яким буде цей сплеск — хто зна. На нього впливатиме уже нове покоління, яке виховувалось в останнє десятиріччя. Сучасна молодь значною мірою збита з ніг матеріальними проблемами, а вже молодша генерація, на мою думку, матиме ту достатню енергетику, щоб змінювати суспільство. Інша річ, що і молоді, і дітям ми, дорослі, через організовані форми, маємо дати продуктивний приклад служіння громадському, застерегти від надмірного індивідуалізму.

Комерціалізація, прагнення отримати якусь вигоду сьогодні, як і скрізь, присутні і в третьому секторі. Тому багато молоді, яка щиро йде у громадські організації, розчаровується. А та стихійна молодь, яка нікуди нібито не прагне, йде в андеграунд — активізовуються молодіжні антисуспільні рухи. Буде дуже сумно, коли свідомі молоді люди, через відсутність об'єктивної громадської дії в суспільстві, підуть у такі організації. Певним різновидом субкультури є ігри толкієністів, куди часом іде абсолютно соціалізована молодь. Про що це свідчить? Людині постійно потрібна група однодумців. Якщо немає нормальної дії, позитивної, спрямованої на користь загальній справі, ця енергетика шукає інших форм виходу.

— Останнім часом з'явилося багато фактів, коли лідери незалежних профспілок стають жертвами нібито криміналу, але багато хто бачить за цим прагнення нового капіталу свавільно розпоряджатися підприємством, не дотримуючись прав робітників.

— Показовим тут є приклад колишнього менеджера заводів Форда Лі Я Кока. В обов'язки менеджерів входила боротьба з профспілками. "Я тоді не розумів, — пише він, — для чого вони взагалі, адже профспілки гальмують розвиток бізнесу. І тільки коли я сам потрапив у подібну ситуацію, втративши роботу і все, що мав, збагнув, який це важливий важіль".

Баланс трьох — держави, бізнесу, громадського сектора — дає стабільність і підстави до правового суспільства. А коли держава зростається із бізнесом, нічого очікувати ефективної діяльності третього сектора. Трикутник перестає бути трикутником.

— А як же політичні партії?

— Теоретично — вони є виразником інтересів суспільних груп. Але туди, особливо до керівництва, приходять люди, які не отримали громадянського гарту, процес самоусвідомлення корисної суспільної дії не торкнувся їх. І партія для таких людей з акулячою психологією стає просто місцем роботи. Відповідно, така партія не може викликати довіри, а отже — бути сильною.

3. НАМ ПОТРІБНІ ДЕЛЬФІНИ БІЗНЕСУ

— Виходить, що ми, громадянськи бездіючи, фактично породжуємо молодь, яка переймає таку модель поведінки і спрямовує свою енергію в антисуспільному напрямку?

— Так, це однозначно. Відсутність корисної громадянської дії виштовхує молодь в андеграунд. Ми ще добре пам'ятаємо рух хіппі. Вони протестували проти суспільних цінностей. Паралельно оформився рух молоді, яка підкреслювала свою належність до офіційного суспільства, ходила виключно в краватках і т.п. Серед студентської молоді чітко вирізняються хлопці і дівчата, у яких визначене майбутнє. Уже з другого чи третього курсу вони роблять кар'єру, готують себе до певної роботи. Це — майбутні професіонали, але часто громадські цінності для них — порожній звук. Саме вони мріють назавжди покинути країну, часом ідуть у тіньовий бізнес. Є байдужа частина молоді, майбутнє якої залежить від волі випадку. Але є й такі, що будуть добрими професіоналами і в той же час суспільно активними.

— Найкраще було б, аби професіонали були ще й добрими громадянами.

— Але нинішня тенденція відштовхує їх від цього. Є чимало людей і серед викладачів, і серед чиновництва від освіти, які вважають, що навіть гуманітарні предмети, що вивчаються в університеті, відволікають студентів від професійного становлення. Так, нам необхідні добрі професіонали, але ці молоді люди, для яких не існує духовних цінностей, через шалену конкуренцію, не спроможні часом ні на взаємопідтримку, ні на справжню дружбу. Духовна вихолощеність певної частини молоді дуже відчувається. Це ті, які мають шанс стати акулами бізнесу. Але в тій же Америці, де народилося це визначення, сьогодні йдеться про дельфінів бізнесу. Це ті ж меценати, благодійники, поліпшувачі суспільної атмосфери. Якщо ми хочемо йти у ногу з часом, не можемо не зважати на світові тенденції, бо жодна нація не має в запасі зайвих 100-200 років. Сьогодні динаміка змін зовсім інша. Слід не лише відповідати на виклики часу, а випереджати їх.

Цій молоді, яка сьогодні глуха до суспільних вартостей, на мою думку, допомогла б інформаційна модель успішної групи, яка досягла успіху, в той же час зберігши гуманістичні і громадянські цінності. Якби прикладами такої моделі наповнювався інформаційний простір, ми могли б повернути молодих людей до усвідомлення обов'язку перед суспільством.

— У масовій українській свідомості існує проблема марності зусиль. Більшість людей розуміють, що слід об'єднуватись, аби вирішити якісь свої проблеми, але рідко коли такі зусилля приносять конкретний результат. Зневіра породжує зневіру.

— Будь-яка суспільна дія самоцінна. Якщо вона навіть не увінчалася успіхом (ска-імо, громадська організація розпалася) те, що було зроблено якісь кроки, вже дуже важливо. Бо йти вперед ми можемо тільки від того досвіду, який маємо. Тим більше, що громадська ініціатива, з'являючись, має свою долю, яку відразу неможливо передбачити. Згадаймо, український професійний театр починався із фактично самодіяльного гуртка. Все з тієї ж громадської ініціативи. Вона здатна навіть породжувати явища національної культури. Навіть згаснувши, може відродитись в іншій формі, тож будь-яка громадська потуга не буває даремною.

— Отож покладатися нам, українцям, слід тільки на власні сили, власну ініціативність, шукати додатковий внутрішній потенціал.

— Певний час ми ламали суспільні стереотипи, але у цьому процесі дуже важливо не втратити людей, які відчувають інших, а не лише себе. Бо нам потрібні дельфіни не лише в бізнесі, а у всіх сферах.

P.S. Хотілося б, аби висловлені думки знайшли відгук серед тих, кому небайдуже становлення громадського сус-пільства в Україні. Поділіться своїми поглядами та міркуваннями.

Архів "ВГ-Мистецтво"

 27.07.06, 17:45 Земляки. Журавленко, брат Журавленка — 2
 12.07.06, 15:38 Земляки. Журавленко, брат Журавленка
 12.09.05, 15:58 Осінь мистецька
 12.09.05, 15:55 Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Моє рідне місто»
 12.08.05, 12:08 До 150-річчя Володимира Ястребова. Чужий по крові, та рідний за духом
 27.05.05, 13:46 Свято українства
 02.04.05, 16:09 Книги. Минуле і сучасне лісівників Кіровоградщини
 11.03.05, 15:23 Театр. Прем'єри. Коли леді стає прекрасною?
 03.02.05, 13:28 Виставки. Художники — музеєві
 24.01.05, 15:17 Література. "Степові" місця немає?
 24.01.05, 15:13 Література. "Зимова флейта" "Серед українців"
 20.01.05, 17:30 На здобуття літературної премії імені Є.Маланюка. "Той у грудях замість серця..."
 10.11.04, 15:39 Поетичні збірки. "В житті я дров чимало наламав..."
 09.11.04, 13:16 Театр. Вперше на сцені корифеїв
 09.11.04, 13:11 9 листопада — День української писемності і мови. Українською читають усе більше
 12.10.04, 12:50 Репліка з приводу однієї виставки
 30.08.04, 15:37 Наші земляки. "Ззвідси почалось моє знайомство зі світом..."
 03.08.04, 15:04 Театр. На сцені — грати, а в житті бути самим собою
 05.07.04, 16:01 Рік Польщі в Україні. Українці та поляки ХХІ століття — добрі сусіди
 02.07.04, 15:54 Нове видання. Відгомін минулих літ
 04.06.04, 14:02 Пам'яті Валерія Дейнекіна присвячується. Вершини й низини "Резонансу"
 20.05.04, 16:52 Із роздумів над книжкою. Про добре слово і добру згадку (До 65-річного ювілею Кіровоградської області)
 19.05.04, 21:31 Нарешті вийшла книга кіровоградського Сосюри
 29.04.04, 13:37 Фотовиставка. Туга за втраченим містом. Новогеоргіївськ
 16.04.04, 13:14 Народні танці. Ансамбль "Ятрань" став комунальною власністю
 26.03.04, 13:39 Театр. 27 березня — Міжнародний день театру. На кіровоградській сцені з'являються майбутні зірки
 25.03.04, 13:35 Виставки. Майстри натюрморту
 18.03.04, 15:26 Виставки. Вшанували людину...
 10.03.04, 10:34 З яким архітектурним обличчям Кіровоград зустрічатиме свій ювілей?
 09.03.04, 16:49 Віктор Погрібний: "Тарас Шевченко у моєму житті". Наші діти надто багато знають Шевченка?
 05.03.04, 14:43 Кіровоградська "Просвіта": прагнення нової якості
 05.03.04, 14:30 Даблоїди про антропоїдів
 05.03.04, 11:03 В 2004 году доля украинских книг станет еще меньшей?
 03.03.04, 13:35 Театр. Історія кіровоградської Терпсихори — на задвірках. Борис Кукуленко
 25.02.04, 10:27 У Вінниці відкрито пересувну виставку живопису "Шляхами Тараса"
 17.02.04, 16:35 Море стало його поезією, оспіваною у прозі. Григорій Карєв
 17.02.04, 14:25 Театр корифеїв у небезпеці
 06.02.04, 04:08 Вручено премію імені Євгена Маланюка
 26.01.04, 12:11 Премія Євгена Маланюка: названо цьогорічних лауреатів
 16.01.04, 10:21 "Смарагдові китиці у... "святій воді". Василь Бондар (дружні штрихи до портрета ювіляра)
 23.12.03, 16:10 Театр. Михайло Ілляшенко: "Мистецтво має загострювати відчуття правди"
 09.12.03, 09:19 Вшанували відомого художника-земляка (О.Осмьоркін)
 05.12.03, 13:42 Виставки. Прийди — подивися — здивуйся. Марія Церна
 20.11.03, 15:16 Виставки. Земля єдина
 19.11.03, 13:38 "Чим більше розумів взаємодіють, об'єднавшись, тим більші можливості нації"
 14.11.03, 16:39 Книги. "Боже, зроби зі мною, що хочеш..."
 14.11.03, 16:33 Театр. Хотіли екстриму — потрапили у страшну дійсність
 14.11.03, 15:01 Щоб слово стало живим
 14.11.03, 13:19 Наступний рік не буде роком культури на Кіровоградщині
 30.10.03, 20:10 Театр. Кропивничани оновлюють репертуар
 28.10.03, 16:11 Театр. У Полтаві — кіровоградський "Ревізор"
 09.10.03, 23:29 Виставки. Частинка літнього Криму в осінньому Кіровограді
 02.10.03, 21:44 59-й концертний сезон. На кіровоградців чекатимуть Лідія Забіляста, Вєрка Сердючка, Валерій Меладзе, Національний хор імені Г.Верьовки, Уездный город, Олександр Розенбаум, Клара Новикова...
 02.10.03, 20:29 Незабаром на Кіровоградщині стартує тиждень національних культур
 09.09.03, 14:09 Катя переконала екзаменаційну комісію: вона — талант
 09.09.03, 12:38 Бібліотеки. "Подаруй книгу! Підтримай бібліотеку!"
 04.09.03, 20:11 Народні танці. Колекцію призів "Проліску" прикрасив і "Срібний дельфін"
 27.09.03, 22:01 Виставки. Україні присвячується...
 26.08.03, 14:27 Кіровоградські бібліотеки виживають за рахунок платних послуг
 19.08.03, 17:19 Книги. "Время Черной Луны". Очередной роман кировоградского писателя А.Корепанова
 14.08.03, 19:37 "Зоряни" стали академічним колективом
 12.08.03, 20:31 Скарби, які ми вже загубили, але ще можемо знайти
 09.08.03, 02:07 Поезія. Антоніна Корінь. "Поезіє, з тобою і загину...".
 07.07.03, 19:19 Матіола пахне для всіх однаково, або Любити красиве
 07.07.03, 04:32 Кіровоградська хроніка червня
 05.07.03, 20:14 Вийшов друком 13-ий номер кіровоградського літературного часопису "Вежа"
 23.06.03, 14:20 Олександр Назаренко. Українські зорі над євразійським хутором...
 18.06.03, 13:38 Виставки. Є номінанти на премію імені Якова Паученка...
 18.06.03, 10:26 "Експеримент" починає і виграє?
 15.06.03, 08:16 Кіно. Директор "Зоряного" — член спілки кінематографістів
 10.06.03, 14:00 Театр. За завісою театрального сезону. У непростій ситуації зустрічають літо кропивничани
 09.06.03, 12:15 Виставки. Партнерство громад: Світловодськ — Спрінгфілд
 06.06.03, 00:01 6 червня — День охорони навколишнього середовища. "Юкка" пізнає світ
 21.05.03, 02:32 Кіровоградські музеї: як відзначали професійне свято
 20.05.03, 01:12 Театр. Прем'єра. Реквієм по коханню
 19.05.03, 12:26 До 90-річчя першої художньої виставки в Єлисаветграді. Вони були першими
 15.05.03, 23:16 Премія імені Володимира Ястребова. Лауреатів побільшало
 15.05.03, 12:45 Всеукраїнський конкурс народного танцю "Толока". Перемогла кіровоградська "Росинка"
 06.05.03, 11:03 Театр. Маркес у Кіровограді
 25.04.03, 16:03 Раїса Близнець: "Великі водяні лілії здавалися мені зорями..."
 25.04.03, 09:59 Під прапором надії. Фестиваль дитячої творчості
 24.04.03, 07:19 Мемуари земляка. Наум Добрін
 23.04.03, 16:32 Галерея — як оранжерея. Леонід Бондар
 22.04.03, 03:18 І вальс, і гопак...
 18.04.03, 15:31 "Тенсінг — це спосіб життя!"
 15.04.03, 11:40 Бібліотеки. „Гербарій почуттів і пристрастей"
 04.04.03, 13:52 Музеї. Пам'ять про земляка
 27.03.03, 18:14 27 березня — Міжнародний День театру. "Що може бути сучасніше, ніж "Ревізор"?
 27.03.03, 11:09 У кожній дитині — талант
 23.03.03, 12:51 23 березня — всесвітній день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Від серця і весни
 19.03.03, 15:41 2003 рік на Кіровоградщині — Рік Василя Сухомлинського
 18.03.03, 17:07 Театр. Перерваний політ. Я пам'ятатиму вас, Валерію... Спомин про Валерія Дейнекіна
 11.03.03, 16:53 Виставки, конкурси, вернісажі. Україна: погляд американця
 11.03.03, 14:21 Вершини і низини професора Григорія Клочека. До 60-річчя від дня народження
 10.03.03, 22:24 Кіно. "Енергіє", не скидай обертів!
 09.03.03, 08:19 Може, й не приходять до нас генії такого масштабу, бо ми не готові бути поруч із ними?..
 01.03.03, 10:13 Театр. Пам'яті режисера
 26.02.03, 15:28 Особистість і час: взаємооприявлення
 25.02.03, 13:13 Музей виховує патріотів
 24.02.03, 15:39 Живопис. У Кіровограді відреставровано найкращого "Юродивого" ХІХ століття
 14.02.03, 16:23 Виставки. Відбулася презентація виставки "Відроджені шедеври"
 11.02.03, 12:38 Січень був щедрим на ювілеї
 11.02.03, 12:37 Поезія. Коли у нації є такі поети...
 06.02.03, 22:09 Театр. До нас їде "Ревізор"...
 03.02.03, 16:36 Книги. Новая книга кировоградского писателя-фантаста Алексея Корепанова
 30.01.03, 10:57 Театр. Пішов із життя заслужений артист України Валерій Дейнекін
 28.01.03, 13:16 А ми захоплюємося Афінами... Хоч перші міста-гіганти були на берегах Синюхи
 28.01.03, 12:47 В Арабских Эмиратах открылась выставка жемчуга Персидского залива
 20.01.03, 06:48 Музеї. Перші десять років уже позаду...
 03.01.03, 21:22 Поезія. "Сонечка" Анатолія Черниша
 27.12.02, 16:33 Книговидавництво. Дорога до храму
 26.12.02, 23:12 Кіровоградщина. Відбулась зустріч із керівниками відділень національних творчих спілок України та діячами культури і мистецтва
 20.12.02, 16:23 Театр. Дві комедії в один і той же день
 19.12.02, 14:42 Фотовиставки. Спіймати час? Підвладно чародіям об'єктива...
 10.12.02, 11:08 Рік культури може стати останнім для галузі
 03.12.02, 12:43 Живопис 3 грудня - День інвалідів. Дати надію
 29.11.02, 16:22 Польська делегація у Кіровограді у рамках відзначення 120-ї річниці від дня народження Кароля Шимановського
 29.11.02, 06:52 Виставка Бориса Вінтенка. Світло його душі допоможе нам протистояти злу
 27.11.02, 14:13 Бібліотеки. Світло і тінь на бібліотечній вулиці
 22.11.02, 12:56 Кіно. Проект "Російське кіно: прем'єра в Києві"
 19.11.02, 13:07 Театр. Є привід причепуритись і можливість відпочити
 13.11.02, 22:14 Національні товариства. "Полонією" тепер керує Полячок
 12.11.02, 18:16 Книжкова карта Кіровограда. Скільки не їж, а читати все одно хочеться
 29.10.02, 08:14 Театр. „Наталка-полтавка" хвилює знову
 23.10.02, 10:42 Купили театр-довгобуд
 22.10.02, 13:28 До 120-річчя українського театру. Театр - це одне з найдавніших знарядь будівництва країни... Частина 2
 22.10.02, 13:26 Поповнюючи музей, ми збагачуємо майбутнє
 20.10.02, 18:03 Книжкова полиця. Олександрійський внесок в історію українського театру
 17.10.02, 08:02 Виставки. Художні шедеври на марках
 16.10.02, 14:32 До 120-річчя українського театру. Театр - це одне з найдавніших знарядь будівництва країни... Частина 1
 06.10.02, 05:12 Бібліотеки. Відтепер послуги бібліотеки ім.Д.Чижевського стали доступними
 20.09.02, 18:24 Театр. "Вересневі самоцвіти" у кіровоградському театрі ім.М.Кропивницького
 20.09.02, 18:14 100-річчя Юрія Яновського відзначили тільки У Кіровограді
 20.09.02, 00:38 Першими виступили „Зоряни"
 19.09.02, 23:19 Ювілеї. Присвячено Миколі Смоленчуку
 18.09.02, 15:57 Дизайн. Поєднавши ремесло з уявою
 17.09.02, 15:58 Живопис. Твори земляка побачать у Ватикані
 17.09.02, 15:49 Кіно. Що переможе: кіно чи „відик"? Чи залишатися „Зоряному" самотньою зіркою на чумацькому шляху обласного кінопрокату?
 09.09.02, 14:57 Народні танці. Браво, бравісімо, „Пролісок"!
 27.08.02, 10:51 Леонід Куценко: "Залізний імператор строф" залишається terra incognitа для україни"
 26.08.02, 18:02 До 100-річчя від дня народження Юрія Яновського. Співці степового краю
 26.08.02, 17:56 Виставки. Новопразькі самоцвіти
 25.08.02, 20:02 Кіровоградський художній музею поповнився 800 картинами В.Федорова
 25.08.02, 20:01 Актори театру працюють для сільського глядача
 23.08.02, 11:46 Скульптура. До дня Незалежності України. Постане козак над синюхою
 27.07.02, 08:36 Мистецтво. 75!
 19.07.02, 16:18 Ліричний репортаж. Перлина, без якої життя - сірятина
 19.07.02, 10:12 В индийском штате Карнатака завершилась судебная тяжба в отношении усадьбы русского художника Святослава Рериха
 12.07.02, 13:55 Поетична пам'ять. Коли плачуть поети
 05.07.02, 12:55 Кіровоградський бюджет культури. Має бути відповідь
 05.07.02, 08:59 Музеї. Картини потребують допомоги
 27.06.02, 14:25 Родина Тарковських. Лицарі Єлисаветградської землі, або Скалки дзеркала
 25.06.02, 13:58 Місту - 250. Подарунок на іменини
 23.06.02, 23:02 Свято національних культур
 21.06.02, 16:31 Дні тарковських у Кіровограді
 21.06.02, 10:19 Тиждень національних культур. Спочатку говоримо про мистецтво..."
 07.06.02, 21:32 Тут поет прописаний навічно
 01.06.02, 12:41 Мистецтво. І знову "Колесо"
 31.05.02, 12:14 Театр. Миколаївці на сцені корифеїв марили про українську комічну оперу
 28.05.02, 12:59 Українська книга потрібна в кожному селі
 27.05.02, 15:57 Відновити унікальність Кіровограда на порозі його 250-річного ювілею. Архітектори звертаються до влади. чи буде їх почуто?
 24.05.02, 14:11 Літпроцес. Письменник - це відповідальність
 23.05.02, 23:46 Музеї. Варшавський Гість
 23.05.02, 23:21 Театр. Светлана Хоркина скоро дебютирует в спектакле "Венус"
 21.05.02, 14:09 Звернення Кіровоградської обласної організації Національної Спілки архітекторів України
 21.05.02, 14:08 Перетворення українців на споживачів телевізійних "мильних опер" не відбувається
 20.05.02, 12:46 Театр. Мартин Боруля - новий... українець?
 17.05.02, 10:28 Музеї. Присвячено відомому геологу
 30.04.02, 13:57 Поезія. Коли ж кіровоградці дочекаються вулиці імені Валерія Гончаренка?
 11.04.02, 20:24 Кино. Французский коньяк принимает юбилейный 20-й Международный фестиваль полицейского фильма
 29.03.02, 17:04 Театр. Іван Казнадій: "Бути послідовником корифеїв дуже важко, а інколи й небезпечно"
 25.03.02, 19:11 Кино. "Игры разума" Рона Ховарда - лучший фильм 2002 года
 22.03.02, 17:45 Мистецтво. Людина малює світ
 11.03.02, 13:53 Кино. Названы победители конкурса Американской Гильдии киноактеров
 19.02.02, 12:19 Музеї. Лист з Америки
 04.02.02, 11:04 Живопис. "Колесо", посміхнися, ти - талановите
 04.02.02, 11:01 Література. Вдалий експеримент байкаря-дебютанта
 01.02.02, 00:08 "Городок". Илья Олейников и Юрий Стоянов: "В шоу-бизнесе мы свои среди чужих и чужие среди своих"
 28.01.02, 17:50 Живопис. Виставка молодих кіровоградських художників "Колесо"
 28.01.02, 15:41 Архітектура. Друге народження шедевра
 29.12.01, 09:21 Поэзия. "Открыв ладонь, я выпускаю смех..."
 24.12.01, 12:31 Театр. На свята обласний центр не сумуватиме
 27.11.01, 17:53 Живопис. "Партитура долі". Виставка Юрія Любовича
 22.11.01, 21:09 Кіно. Український документальний фільм бере участь у Міжнародному кіноринку в Амстердамі
 17.11.01, 12:32 Мода. Світлана Ігнатьєва: "Фестивалі дають поштовх до створення нових колекцій"
 17.11.01, 09:45 Оперета. Зірка, до якої можна наблизитись. Лілія Амарфій
 16.11.01, 08:26 Театр. Сезон розпочали класикою
 16.11.01, 05:30 Театр. Ми забули про головне - про любов...
 15.11.01, 17:31 Естрада. За жінок, за майбутнє

"ВГ" №4
(21.01.2005)


К/т «Зоряний»
25.05-31.05

Для дітей! Відомий фільм від авторів «Шрека» і «Мадагаскара»
«ПІДВОДНА БРАТВА»
Сеанси: 9.30, 11.00.
















Украинския баннерная

Copyright © 2001–2006 "Vechirka.uafor.net" :: Design & Creation
Використання текстових матерiалiв cайту дозволяється лише з активним посиланням (гіперлiнком) на www.Vechirka.uafor.net.
Використання фотоматеріалів сайту без письмового дозволу ЗАБОРОНЕНО!
Использование текстовых материалов сайта разрешается только с активной ссылкой (гиперссылкой) на www.Vechirka.uafor.net.
Использование фотоматериалов сайта без письменного разрешения ЗАПРЕЩЕНО!